Європейські країни розвивають свою економіку після COVID-19, а в Україні вирішили збільшити податки – ЗМІ

У країнах ЄС спричинена наслідками пандемії COVID-19 економічна криза вже вщухає, але у країнах за межами Євросоюзу навантаження на фінансові та економічні інститути сягає межі, зазначає автор статті, керівний редактор видання Ніколас Воллер.

Він пов'язує це як зі вкрай низькими темпами вакцинації, так і з поведінкою уряду.

"Ні для кого не секрет, що Україна є джерелом робочої сили, де, за оцінками, 3 млн робітників-мігрантів щорічно шукають роботу за кордоном. Однак далеко не всі українці коли-небудь замислювалися про створення малого бізнесу у країні – особливо в сільськогосподарській галузі, одній із традиційних економічно сильних сторін України – через нестримну корупцію й відсутність прозорості в цьому секторі. Попри обіцянку [президента Володимира] Зеленського ввести "інвестиційну няню" – конкретного чиновника, відповідального за конкретного інвестора, – у країні тривають беззаконня, рейдерство та корупція. У підсумку поодинокі випадки іноземних інвестицій залишаються нечисленними й рідкісними – як і після розпаду Радянського Союзу майже 30 років тому – і часто закінчуються невдачею", – підкреслив аналітик.

Він назвав систему управління в Україні "комуністичною" і "візантійською" та заявив, що такий підхід абсолютно неефективний і неадекватний.

"Це виявилося повністю, коли українські офіційні особи зробили спроби замінити свою пострадянську систему захисту й політики заступництва механізмом податкового тиску. У травні Україна вирішила легалізувати бажання підвищити збори та податки для великого й середнього бізнесу. Тоді як європейські країни розвивають свою економіку після COVID-19 завдяки масштабним інфраструктурним проєктам та допомозі місцевому бізнесу, Україна вирішила скористатися високим попитом на свій експорт на світових ринках і підвищити податки для вітчизняних виробників", – заявив Воллер.

Автор статті підкреслив, що ще більше ускладнюють хитку економічну ситуацію у країні токсичне корупційне середовище України й непрозора фіскальна система, які "призведуть тільки до одного – витіснення капіталу з країни й втрати десятків тисяч робочих місць".

"Головні сектори економіки, які часто залежать від великих містотвірних підприємств, що виробляють експортно-орієнтовані товари й забезпечують стабільний приплив валютного виторгу у країну, ризикують втратити свою конкурентоспроможність у разі введення нових податків. Звичайно, податкова реформа могла б стати ще одним сигналом того, що Київ намагається просунутися вперед. Вона наблизила б Україну до головного стандарту фінансової відповідальності ЄС, якби це не коштувало народу сотень тисяч робочих місць. Влада ще більше розлютила населення після того, як вона не допомогла великому або середньому бізнесу під час пандемії", – написав він.

Журналіст додав, що ці безвідповідальні дії вже привернули до себе увагу.

"Деякі політики в Європі вже почали висловлювати свою думку щодо цього, кажучи, що вони побоюються, що економічний колапс України й нова хвиля агресії з боку Росії створять нову Сирію на східному фланзі ЄС", – заявив він у статті.

Контекст:

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. За даними американського Університету Джонса Гопкінса, у світі на COVID-19 захворіло більше ніж 86,5 млн осіб, із них понад 1,87 млн померло, 48,56 млн – одужало.

У зв'язку з карантином, введеним через епідемію, у багатьох країнах закрили підприємства, що спровокувало масштабну економічну кризу. За оцінками МВФ, це найсерйозніша криза із часів Великої депресії.

Кабінет Міністрів 12 травня схвалив підготовлений Мінфіном проєкт змін до Податкового кодексу. Планують, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік.

Законопроєкт охоплює низку сфер оподаткування й передбачає, зокрема, зміну ставок окремих податків, а також рентних платежів за видобування корисних копалин, вносить зміни в порядок збору акцизного податку, плату за користування землею, адміністрування податкового боргу.