Кулеба: Розвиток водневої енергетики може стати серйозним інструментом євроінтеграції України

"Потрібно думати не лише про сьогодні, але й про завтра. Думати про те, яким чином створити нові можливості для України в завтрашньому дні, для того щоб зміцнити її енергетичну безпеку, загальну безпеку і економіку. Переконаний, що таку можливість нам надає водень. З усіх точок зору, з усіх перспектив розвиток водневої енергетики в Україні є не просто джерелом створення альтернативного джерела енергії, а й великим політичним європейським проєктом, який здатен кардинально змінити розклад сил і силу альянсів на Європейському континенті. У перспективі, якщо Україна не змарнує свій шанс, – а я особисто буду докладати всіх зусиль, щоб цього не відбулося – наприклад, Україна у відносинах із Німеччиною може зайняти те місце, яке зараз займає Росія, коли йдеться про постачання газу", – сказав він.

Кулеба зазначив, що не треба розглядати водневу енергетику як суто економічний проєкт.

"Воднева енергетика, постачання водню до споживачів у країнах Євросоюзу – це великий політичний проєкт і дуже серйозний інструмент європейської інтеграції України. Тому що він здатен зв'язати нерозривний вузол економіки України та країн ЄС", – заявив глава МЗС.

Контекст:

Єврокомісія 8 липня 2020 року опублікувала Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи і заснувала Європейський альянс чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance), до складу якого увійшли національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні установи, Європейський інвестиційний банк і провідні енергетичні та промислові компанії Європи. Серед головних завдань альянсу – залучення інвестицій і забезпечення попиту на водень за допомогою проєктів із декарбонізації енергоємних галузей промисловості.

До водневого альянсу ЄС долучилася низка українських компаній, зокрема НАЕК "Енергоатом" і ОГТСУ.

Завдяки потенціалу у виробництві і транспортуванні водню Україну назвали пріоритетним партнером ЄС у реалізації Європейської водневої стратегії і постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок, повідомляв міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

В Україні 1 серпня набув чинності закон №810-IX, який передбачає, зокрема, зниження "зелених" тарифів, обмеження обсягів введення в експлуатацію нових потужностей поновних джерел енергії, запровадження повної відповідальності за "небаланси" для виробників "чистої" електроенергії із 2022 року (50% 2021 року) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу державі заощаджувати 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа.