+10 Київ
"Європейський союз покладає сподівання на Україну як одного із пріоритетних партнерів у постачанні водню до Європи. Ми працювали саме на цей результат, адже він відповідає потенціалу та європейським амбіціям України", – заявив міністр.
За його інформацією, воднева стратегія становить невід'ємну частину Європейської зеленої угоди. Ця ініціатива покликана перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року. Для її втілення ЄС планує скорочувати кількість вуглецевих викидів на 100 млн тонн щорічно, а також відмовитися від викопних джерел палива.
"Загальний обсяг інвестицій у відновлюваний водень у Європі до 2050 року може скласти від €180 млрд до €470 млрд. За підрахунками аналітиків, водень може задовольняти до 24% світової потреби в енергоресурсах до 2050 року, а обсяг грошового обігу на глобальному ринку водневої енергетики складатиме у перспективі до €630 млрд", – ідеться в повідомленні МЗС України.
Завдяки планам із будівництва 10 ГВт електролізерів для виробництва зеленого водню, Україна може стати невід'ємною частиною реалізації амбітних цілей Європейської зеленої угоди та плану "2х40 гігават нових потужностей із виробництва водню".
За інформацією Міністерства закордонних справ, протягом 2025–2030 років воднева енергетика має стати головною складовою інтегрованої енергетичної системи ЄС, а потужність станцій водневого гідролізу має зрости до 40 ГВт. Вони зможуть виробляти до 10 млн тонн чистого водню. У період із 2030-го до 2050 рік водень має перетворитися на головний енергетичний ресурс ЄС і замістити вуглецеві носії енергії навіть у тих секторах економіки, яким важко відмовитися від викопного палива.
