Між Мерцом і прем'єром Бельгії зросла напруженість через Україну

Світ

Під час обговорень пропозиції ЄС про використання заморожених російських активів як репараційного кредиту для України почала наростати напруженість між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Про це йдеться у статті Politico , яку опублікували 4 грудня.

Джерела видання зазначили, що, як і де Вевер, Мерц може бути імпульсивним, що може засмутити союзників. У вересні канцлер Німеччини заявив, що Європі час спустошити свої банківські сховища, щоб використати заблоковані російські активи для допомоги Україні. Своїм сплеском емоцій Мерц, імовірно, налякав бельгійців, які на той час вели делікатні приватні переговори із чиновниками ЄС, зазначено в публікації.

Кілька чиновників заявили, що Мерц вчинив необачно, продемонструвавши плани у відкритому доступі так різко й так рано – до того, як із ними погодився де Вевер.

Після цього глава Єврокомісії фон дер Ляєн постаралася заспокоїти всіх, хто міг бути стурбованим, заявивши, що жодного арешту активів не буде, зазначає видання. За її словами, активи буде використано лише як своєрідний аванс від Москви як репарації, які їй неминуче доведеться виплатити. Гроші країні-агресору Росії повернуть лише в малоймовірному випадку, якщо Кремль погодиться компенсувати Києву збитки, завдані Україні.

Контекст

10 вересня президентка Єврокомісія Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. У ЗМІ пояснювали, що пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їх прямої конфіскації.
У жовтні прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
3 грудня у Брюсселі Єврокомісія знову обговорила запропоновану "репараційну позику" для України на €165 млрд, сформовану коштом заморожених російських державних активів. Ця ініціатива вже викликала спротив Бельгії, яка вважає, що її позиції знову не врахували.