0 Київ
На саміті лідерів Європейського союзу 23 жовтня у Брюсселі стало зрозуміло, що Бельгія взагалі не збиралася допускати так звану репараційну позику. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив своїм колегам, що ризик заходів у відповідь із боку Росії за експропріацію їхніх суверенних активів занадто великий, щоб навіть думати про це. Якщо Москва виграє судовий процес проти Бельгії або Euroclear, брюссельського депозитарію, який зберігає ці активи, їм доведеться виплачувати всю суму самостійно. "Це цілковите безумство", – заявив він.
Де Вевер неодноразово вимагав переписати остаточні висновки саміту, щоб унеможливити будь-які згадки про використання активів Москви для передання грошей Україні, ідеться у статті.
Видання зазначає, що бельгійська блокада вибила ґрунт із-під ніг українського європейського альянсу у критичний момент. Якби лідери домовилися прискорити реалізацію кредитного плану на жовтневому саміті, це стало б потужним сигналом нелегітимному президенту РФ Володимирові Путіну про довгострокову стійкість України і чітку прихильність Європи до оборони.
Ситуація у Брюсселі залишається безвихідною, навіть незважаючи на те, що результат майже чотирирічної війни наближається до переломного моменту, пише видання. Україна дедалі ближча до фінансової прірви, а президент США Дональд Трамп хоче, щоб президент України Володимир Зеленський підписав вигідну РФ угоду з Путіним, чим викликає тривогу по всій Європі, ідеться у статті.
"Росіяни, мабуть, переживають найкращі часи", – сказав Politico один із посадовців ЄС, наближений до переговорів.
Лідери блоку, як і раніше, мають намір узгодити остаточний план дій, який дасть змогу Україні не залишитися без фінансування, на наступному саміті у Брюсселі 18 грудня. Але основна проблема залишається: чи зможуть найвищі посадовці ЄС – глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Європейської ради Антоніу Кошта – переконати де Вевера змінити своє рішення.
Понад 20 офіційних осіб, політиків і дипломатів розповіли виданню, що спроби Європи фінансувати оборону України обернулися хаосом і паралічем, упираючись у політичну неспроможність й особистісні конфлікти на найвищому рівні. За словами джерел, ознайомлених з обговореннями, напруга посилила розбіжності між де Вевером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, який раніше публічно закликав використати заморожені російські активи для підтримки України. Це викликало тривогу в бельгійської сторони, яка вже вела конфіденційні консультації із Брюсселем.
У розмови втрутилися і США. Американські посадовці дали зрозуміти, що Вашингтон розглядає заморожені російські активи як частину ймовірної майбутньої мирної угоди. У ЄС така пропозиція викликала обурення, оскільки, на думку багатьох дипломатів, вона схоже на спробу дістати зиск із конфлікту.
Незважаючи на зусилля глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і її команди знайти юридичне рішення, згоди досі немає. Чиновники визнають, що було втрачено багато часу. Водночас Росія посилює атаки.
Розглядають альтернативні варіанти – пряму фінансову допомогу з боку країн ЄС або спільні запозичення. Проте обидва сценарії викликають спротив, оскільки можуть лягти важким тягарем на європейських платників податків. Водночас Угорщина, яка що шість місяців має підтримувати продовження санкцій проти російських активів, також залишається потенційною перешкодою.
Додаткову тривогу у Брюсселі викликали повідомлення про появу невідомих безпілотників поблизу аеропорту й військових об'єктів Бельгії. Є побоювання, що може йтися про гібридні дії з боку Росії і спроби чинити тиск на бельгійську владу.
Напередодні наступного саміту ЄС, який відбудеться 18 грудня, напруга серед європейських дипломатів зростає. На кону – не лише фінансова підтримка України, а й здатність Євросоюзу діяти як єдине ціле в умовах найбільшої геополітичної кризи в Європі за десятиріччя, зазначено у статті.
