Марченко очікує від "ресурсного" законопроєкту №5600 до 30 млрд грн на рік, удвічі менше, ніж розраховував Кабмін

Він пояснив, що "йдеться вже про інші цифри" порівняно з більш ранніми оцінками, зважаючи на зміни тексту під час розгляду в Раді.

"Ми вважаємо несправедливим, що внаслідок парламентських дискусій прибрали оподаткування нерухомості. Тому що на сьогоднішній момент сектор девелопменту нерухомості взагалі не сплачує податок на додану вартість. Нам погрожували, що це призведе до зростання цін, виник інформаційний шум. Як результат, цих позицій у кінцевому варіанті немає", – наголосив він.

Водночас, за його словами, у законопроєкті зафіксовано позицію Мінфіну щодо податкової реформи – "ті проблемні місця, де потрібно шляхом точкових законодавчих змін створити умови та правила гри, за яких немає спотворень ринкового середовища".

Міністр наголосив, що не вважає сьогодні можливим проведення радикальної податкової реформи.

"Ми собі цього просто не можемо дозволити, тому що будь-які реформи, які дискутуються зараз, від зменшення ставок ПДВ, об'єднання ПДФО з ЄСВ до введення податку на виведений капітал і так далі – всі вони спричиняють суттєві фіскальні ризики", – пояснив він.

За його словами, необхідно максимально змінювати адміністративне регулювання та законодавче поле там, де є проблеми в адмініструванні та тіньовий сектор, але не завдяки збільшенню фіскального навантаження, а створенням "справедливих правил гри для всіх платників податків".

На прохання прокоментувати, що саме ухвалили у підсумку обговорень законопроєкту №5600, міністр заявив, що для бізнесу потрібно чекати на одне: "податки мають платити всі".

"Не потрібно ухилятися від сплати податків, якщо є прибуток. Якщо ви є платником ПДВ, не потрібно шукати способів мінімізації сплати ПДВ у частині "скруток" та всього іншого... Також ми не підтримуємо створення окремих сприятливих умов для певних секторів бізнесу. Я вважаю, це неправильно, хоча зараз є багато ініціатив", – сказав Марченко.

Контекст:

Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором виступив Кабмін.

Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться лише великого бізнесу і не торкнуться загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні фактори та низку інших порушень, тому його необхідно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, яка обмежує час на розгляд поправок (загалом їх подали понад 11 тис.).

Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які "стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу". За його словами, ресурси законопроєкту №5600 зазначені у проєкті держбюджету на 2022 рік.