Мораторій на стягнення боргів із держпідприємств створює корупційні ризики – Центр Разумкова

Експерт Центру Разумкова вважає, що в підсумку Україна матиме безліч держпідприємств у борговій кризі, і замість того, щоб відновлювати державу, доведеться шукати ресурси на покриття цих боргів
Фото: depositphotos.com
Заборона на стягнення боргів щодо державних об'єктів критичної інфраструктури створює корупційні ризики й загрожує національній безпеці України. Про це повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у своєму Facebook.

Він зазначив, що у Верховній Раді втретє намагаються "пропхнути" правки до законопроєкту №8316, які дадуть змогу державним підприємствам критичної інфраструктури не платити за рахунками.

"Схвалення даного законопроєкту може поставити українську енергетику на межу колапсу, а значить, і всю обороноздатність країни. Тобто автори законопроєкту №8316 свідомо або несвідомо сприяють мрії ворога щодо руйнації енергетики, яку вони не можуть реалізувати військовими методами", – наголосив Омельченко.

Експерт додав, що якщо на такі підприємства прийдуть "схематозники", вони умовно зможуть оголошувати закупівлю палива чи інших товарів, виділяти на це гроші, але за фактом не платити, а списані кошти залишати собі. Він наголосив, що у підсумку Україна матиме безліч держпідприємств у борговій кризі, і замість того, щоб відновлювати державу, доведеться шукати ресурси на покриття цих боргів.

"Візьмемо за приклад державний "Енергоатом". Звісно, із такими правками окремі люди зможуть законно отримати товари та ресурси "безкоштовно", але коли війна закінчиться, компанія опиниться у глибокій борговій кризі. Це поставить під загрозу її стабільне функціонування. Зважаючи на те, що найбільше електроенергії виробляється саме "Енергоатомом", це вже питання національної безпеки", – наголосив Омельченко.

Контекст:

Проєкт закону про внесення зміни до ст. 8 закону України "Про критичну інфраструктуру" (щодо врегулювання спорів, предметом яких є право власності держави на об'єкти критичної інфраструктури, що перебувають у державній власності) зареєстровано у Раді 28 грудня 2022 року. Його ухвалили за основу 21 березня 2023 року, у другому читанні поки не розглядали.