Націоналізація "Мегабанку" коштуватиме дешевше за ліквідацію – ЗМІ
Виведення з ринку та ліквідація визнаного неплатоспроможним "Мегабанку" може коштувати Україні приблизно 6,5 млрд грн, а передання управління банком Міністерству фінансів коштуватиме 0,5–1 млрд грн, пише Delo.ua 13 липня. Таке рішення дасть змогу не лише залишити на ринку фінустанову, яка працює, а й уникнути зупинки програм модернізації енергосистеми України, частина з яких зав'язана на банк, зазначає з посиланням на експертів автор статті Дмитро Філіпенко.
Він наголошує, що "Мегабанк" став першим і на сьогодні єдиним банком, який визнаний неплатоспроможним під час війни і зараз опинився під управлінням Фонду гарантування вкладів фізосіб.
У серпні 2021 року Нацбанк провів у банку позапланову перевірку, на підставі якої висунув фінустанові низку претензій, пише журналіст. Формально, зазначає він, зауваження були пов'язані з невиконанням плану дій за підсумками цієї перевірки, тож у лютому банк визнано проблемним. Водночас після початку широкомасштабного вторгнення Росії "Мегабанк" не отримав рефінансування, за даними представників банку, офіційно відмова була пов'язана з тим, що станом на 24 лютого банк не мав проблем із ліквідністю. Філіпенко пише, що, незважаючи на воєнний стан, Нацбанк не пішов назустріч банку і не дав можливості зареєструвати планове збільшення капіталу банку. У підсумку в червні банк визнали неплатоспроможним.
Представники банку повідомили, що ще восени 2021 року оскаржили в суді результати позапланової перевірки, напередодні російського повномасштабного вторгнення суд, за їхніми словами, визнав перевірку незаконною. Повний текст рішення сторони одержали на руки на початку липня.
"Але знаменитий "антиколомойський" закон, ухвалений, щоб уникнути "відкату" по кейсу "ПриватБанку", дає можливість проводити процедури з виведення банку з ринку аж до ліквідації незалежно від того, які рішення приймають суди. Якщо виявиться, що Нацбанк неправий, то фінансові претензії потрібно виставляти не йому, а уряду, і вже з держбюджету стягувати збитки акціонерів та клієнтів", – пише автор.
З посиланням на акціонерів банку та опитаних експертів він зазначає, що одним з оптимальних варіантів вирішення проблеми буде націоналізація.
"У разі ліквідації фінустанови, за яку негласно виступає Нацбанк, події розгортатимуться не найкращим чином для держави. По-перше, доведеться визнати втрату приблизно 1,5 млрд грн коштів "Укренергомашин", які "застрягли" на рахунках "Мегабанку". З них майже 900 млн грн – це депозити, які виступили запорукою під банківські гарантії щодо проєктів модернізації гідроелектростанцій дніпровського каскаду, що, у свою чергу, є частиною великої програми забезпечення енергетичної безпеки країни", – указано в матеріалі.
Основний акціонер банку Віктор Суботін зазначив, що внаслідок цього зупиниться ціла низка процесів.
"Блокування роботи УЕМ, швидше за все, призведе до його банкрутства, втрати вже існуючих контрактів на 8,4 млрд грн, заморожування проєктів з "Укргідроенерго" та "Енергоатомом", втрати роботи п’ятитисячним колективом у прифронтовому регіоні, де й так не найкраща ситуація з робочими місцями. Не кажучи вже про 250 млн грн, які УЕМ мали заплатити до держскарбниці як податки. Загальні збитки для держави, яка є акціонером підприємства, будуть колосальними", – вважає він.
Автор статті зазначає, що приблизно 4,5 млрд грн доведеться витратити на виплати вкладникам, Фонд гарантування вкладів фізосіб бере ці гроші в борг в уряду. Також приблизно 0,5 млрд грн втратить Мінфін, оскільки саме це міністерство є гарантом щодо низки кредитних зобов'язань банку і має їх погасити через визнання "Мегабанку" неплатоспроможним. Підсумкова вартість ліквідації банку починається із 6,5 млрд грн, робить висновок журналіст.
За його інформацією, альтернатива – це залучення інвестора, який створить перехідний банк або докапіталізує наявний і в такий спосіб продовжить його роботу. Фонд гарантування продовжив пошук інвестора до 12 липня. Суботін запропонував, щоб таким інвестором стали "Укренергомашини", Міністерство фінансів або один із провайдерів фінансових послуг із ЄС. За даними ексголови правління банку Олексія Яценка, орієнтовно на докапіталізацію потрібно 0,5–1 млрд грн: це сума, яку банк не встиг отримати від акціонерів через те, що почалася війна, пише Філіпенко.
"Найбільш прийнятним варіантом було б залучення як інвестора Міністерства фінансів. Адже всі ключові фінансові потоки і так пов'язані на нього: "Укренергомашини" це держпідприємство, виплати вкладникам – із бюджету, виплати за держгарантіями – з бюджету", – указано у статті.
Оскільки акціонерами банку є міжнародні фінансові організації, уся звітність регулярно проходила аудит компаній "великої четвірки", підкреслює автор.
"За минулий рік ми повністю вирівняли всі показники щодо застав та резервів. Тому, якщо дивитися на ситуацію об'єктивно, Мінфін отримає працюючий, а не проблемний банк", – сказав Яценко.