"Національний кешбек" дискримінує дрібних підприємців України – економіст Гетьман
Урядова програма "Національний кешбек" не так стимулює вітчизняного виробника, як створює дискримінаційні умови роботи для дрібного бізнесу. Про це в колонці для видання Delo.ua написав економіст, координатор Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
"Головна проблема – із програми виключено у якості продавців усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, і, відповідно, виробників, які співпрацюють із ними. У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу", – заявив експерт.
За словами Гетьмана, "Національний кешбек" позиціонується як програма з підтримки національного виробника, але спотворює конкуренцію і надає невиправдані переваги великим торговим мережам в обхід інтересів малих та мікропідприємців. Так відбувається, тому що, за умовами участі у програмі, до неї не може приєднатися бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування.
Такий підхід, на думку Гетьмана, є не тільки несправедливим щодо дрібних підприємців, але й є економічно невиправданий і шкідливий.
"У Кабінеті Міністрів останнім часом шириться міф про те, що спрощена система оподаткування – це "внутрішній офшор". Проте цифри та розрахунки спростовують цей міф – адже по податкових показниках спрощена система у більшості випадків перевершує загальну систему", – зазначив він.
Експерт вказав, що у сфері реалізації пального, яка працює на загальній системі оподаткування, податки, зібрані з обігу, становили 2023 року 2,15%, а у продажах техніки й електроніки – 2,3%. У той самий період платники єдиного податку третьої групи сплачують 5%, а із 2025 року – ще й 1% військового збору.
Гетьман робить висновок, що підходи, які уряд застосував у програмі "Національний кешбек", є контрпродуктивними і шкідливими для конкуренції, умов ведення бізнесу й економіки загалом.
Користь для національної економіки від "Національного кешбеку" виявилася незначною, зазначив він.
"Відповідно до розрахунків Мінекономіки, реалізація проєкту забезпечила у 2024 році зростання ВВП на 0,001%", – процитував офіційні дані Гетьман.
Такі результати програми, на його думку, можна пояснити низькою участю національних виробників у програмі. До неї приєдналося лише 1665 виробників і на всіх отримали менше ніж 400 млн грн додаткових надходжень, що є незначною сумою порівняно з обігами компаній.
На переконання експерта, ефективність "Національного кешбеку" зросте, якщо прибрати з неї дискримінаційні умови.
"Необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватися всіх її умов. Реалізація товарів виключно зі спеціальним штрихкодом, через РРО/ПРРО, із відповідного переліку категорій товарів українського виробництва унеможливить існування так званих сірих схем та сприятиме детінізації торгівлі й посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки", – заявив Гетьман.
Він також закликав збільшити максимальну місячну суму кешбеку з нинішніх 3 тис. грн до 6 тис. грн – це, на його думку, стимулюватиме споживачів до участі в "Національному кешбеку".
Контекст:
Про старт програми "Національний кешбек" оголосили 2 вересня. За її умовами, купуючи українські товари із програми, споживачі одержуватимуть компенсацію в розмірі 10% від їхньої вартості. Водночас максимальна сума держпідтримки – до 3 тис. грн на місяць.