Підвищення податків і доступ податкової до інформації про банківські рахунки. Кабмін затвердив Національну стратегію доходів 2024–2030

Головна мета стратегії передбачає посилення фіскальної спроможності України, адаптацію податкового й митного законодавства до стандартів ЄС, а також створення стимулів для повоєнного відновлення та економічного зростання, ідеться в повідомленні.

За планом, реалізацію стратегії проводитимуть послідовно. Спочатку заплановано внутрішню реформу податкових і митних органів. Вона полягає в обмеженні втручання контролювальних органів у діяльність бізнесу через консолідацію даних і перехід на роботу зі знеособленою інформацією.

Далі має відбутися відновлення рівня довіри платників податків до органів, що є критичним для успішності нових податкових ініціатив, зазначили в Кабміні. Тільки після цього буде запроваджено заходи податкової й митної політики.

Повний текст документа опубліковано на сайті Міністерства фінансів України.

Стратегія, зокрема, передбачає підвищення податків. Для цього спочатку потрібно виконати дві умови. Перше – гарантувати безпеку використання даних і доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їхніх рахунках у банках. Друге – реформа податкової служби й підвищення довіри до неї громадськості.

Головною умовою для реформ у сфері податкової політики є надання контролювальним органам доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків. Ця інформація є дуже чутливою, проте нині рівень довіри суспільства до контролювальних органів низький, ідеться в документі. Тому стратегія передбачає деперсоніфікацію цих даних. У стратегії зазначено, що посилення захисту персональних даних повністю узгоджується з правилами, які вже діють у країнах ЄС і які потрібно буде впроваджувати Україні в межах євроінтеграційних реформ.

У податкових органах планують провести зміну організаційної структури й запровадити чотирирівневу структуру управління податковими ризиками, ідеться в документі. Буде створено єдиний офіс роботи з великими платниками податків, а кількість податкових інспекцій збираються скоротити. Планують постійно проводити дослідження думки платників податків щодо недоліків роботи податкової системи.

Після цього буде введено зміни до системи оподаткування. Держава, зокрема, займеться системою спрощеного оподаткування. Його передбачається повернути у сферу використання мікро- й малим бізнесом і мінімізувати можливості його використання великими бізнесами, які в такий спосіб мінімізують податки або приховують від оподаткування частину товарів і послуг. Оновлена система спрощеного оподаткування значно зменшить розмір і сфери її використання.

Буде ліквідовано інститут реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП). Цей статус набуватиметься автоматично за допомогою відкриття в банківській установі рахунку "для ведення підприємницької діяльності".

Для юридичних осіб III групи документ визначає три роки перехідного періоду, протягом якого ставку єдиного доходу підвищуватимуть до звичайної податкової ставки 18%, потім їх буде переведено на загальну систему оподаткування.

Для ФОП I групи спрощеної системи передбачать податок у вигляді відсотка доходу. ІІ та ІІІ групу об'єднають (об'єднана ІІ група). Вони сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Ця шкала передбачатиме мінімальну ставку в розмірі 3% для торговельної діяльності й міститиме градацію ставок до 17% для низки послуг (з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб). Для них обов'язковим буде використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО, касові апарати).

Платникам податків на спрощеній IV групі (агровиробники) також підвищать ставки податку.

Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону перебування на спрощеній системі оподаткування. Для всіх стане обов'язковим облік і документальне підтвердження походження товарів, що перебувають у реалізації, усі винятки скасують.

Стратегія також передбачає реформу митниці. Одна з основних цілей – посилення антикорупційних заходів і підвищення довіри до митних органів. Зокрема, підрозділи внутрішньої безпеки матимуть можливість проводити оперативно-розшукові дії для розкриття випадків протиправної діяльності працівників митниці. Також буде визначено додаткові умови проходження держслужби, такі як використання поліграфа. У роботі митників планують використовувати натільні відеокамери. Також очікують, що Україна імплементує Митний кодекс ЄС.

Усі положення стратегії планують вводити поступово протягом кількох років із перехідними періодами.