Прогноз МВФ щодо Росії, який передбачив їй зростання економіки, "надто райдужний", зважаючи на те, що в самій РФ очікують стагнації – ЗМІ

МВФ опублікував прогноз, згідно з яким економіка РФ в умовах війни й санкцій уникне рецесії у 2023 році і зросте на 0,3% після скорочення на 2,2% у 2022 році. Це "рівносильно стагнації", пише агентство, але все одно має надто позитивний вигляд.

Автори статті вважають, що Фонд дає безпідставну надію російській економіці, яка просіла від наслідків вторгнення в Україну та пов'язаних із ним експортних й інших обмежень.

МВФ не деталізував припущення, які лежать в основі його оптимістичних поглядів на РФ. Водночас російські економісти очікують  падіння ВВП на 1,5% цьогоріч. У міністерстві економіки також прогнозують, що обсяг виробництва скоротиться на 0,8%, повідомляє російське незалежне видання The Bell.

Reuters пише, що причиною оптимізму МВФ може бути припущення, що недавні ембарго Євросоюзу на вуглеводні з Росії та цінова стеля на них "істотно" не вплинуть на експорт російської нафти. Сьогодні це є предметом запеклих суперечок серед економістів, оскільки ціни на нафту й далі є нижчими за межу, яку встановили країни G7.

Експорт нафти й газу становив приблизно 15% ВВП Росії у 2021 році, а відповідні податки фінансують понад 40% державного бюджету. Водночас нафту Urals із РФ зараз торгують за ціною приблизно $56 за барель. Дисконт до марки Brent зараз становить 33% проти 7% до війни і це ознака того, що санкції вплинули, "це також ставить під сумнів оптимізм МВФ", ідеться в статті.

Контекст:

Росія є другим за величиною експортером нафти у світі після Саудівської Аравії. Але, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), частка Росії на світовому енергетичному ринку до 2030 скоротиться з 20% до 13%. Отже, Кремль недорахується приблизно $1 трлн експортних доходів, зазначила "Русская служба ВВС".

За даними Bloomberg, РФ все частіше відправляє паливо до Азії. На неї тепер припадає приблизно 89% експорту російської нафти (приблизно 3 млн барелів на добу), основну частину цього обсягу закуповують дві країни – Китай та Індія.

Уряди країн Європейського союзу домовилися про обмеження ціни на російську морську нафту у розмірі $60 за барель. До них приєдналися країни "Групи семи" (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія і Японія), а також Австралія та інші країни. Цей захід набув чинності з 5 грудня. Він має обмежити доходи, які Росія отримує для фінансування незаконної війни в Україні.

Водночас Україна, Польща та країни Балтії наполягали на радикальнішому зниженні вартості російської нафти.

Президент України Володимир Зеленський назвав "несерйозною" встановлену стелю цін. На його думку, барель має коштувати менше ніж $30.

Європейський союз і країни G7 вводять цінову стелю на російські нафтопродукти, повідомила 3 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

5 лютого набула чинності заборона ЄС на імпорт російських нафтопродуктів.