$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +5 Київ

Танкери з російською нафтою дедалі частіше приховують кінцевий пункт постачання – ЗМІ

Танкери з російською нафтою дедалі частіше приховують кінцевий пункт постачання – ЗМІ Незрозуміло, ідуть танкери з уже проданою нафтою чи їхні власники намагаються знайти покупця просто в морі
Фото: ЕРА
За значної втрати європейського ринку нафти через санкції Росії вдалося у грудні трохи наростити доходи від її експорту. Про це 13 грудня пише агентство Bloomberg.

За даними агентства, РФ дедалі частіше скеровує паливо до Азії. На неї тепер припадає приблизно 89% експорту російської нафти (майже 3 млн барелів на добу), основна частина цього обсягу припадає лише на дві країни — Китай та Індію, пише Bloomberg.

Також значно (до 890 тис. барелів на добу) зросла частка танкерів, які приховують свій кінцевий пункт призначення, однак у міру наближення до Суецького каналу більшість із них позначають пунктом призначення індійські порти, інформує агентство.

Водночас до кінця залишається незрозумілим, ідуть танкери з уже проданою нафтою чи власники нафти намагаються знайти покупця просто в морі – у другому випадку це може створювати додаткові ризики для продавця, заявляють у повідомленні.

Чистий обсяг постачання нафти з Росії до Туреччини, Китаю, Індії сягнув 2,73 млн барелів на добу – це більше ніж у чотири рази перевищує довоєнний показник, зазначають в аналізі агентства. Водночас постачання до Туреччини знижуються уже понад місяць, але вони досі вдвічі вищі за обсяги, які Москва продавала туди до вторгнення в Україну.

Агентство повідомляє, що Туреччина – один із небагатьох ринків, на які може розраховувати РФ у найближчому майбутньому. Водночас уряд президента Реджепа Ердогана вже перебуває під тиском за значне нарощування економічних зв'язків із Росією і неодноразово зазнавав критики й тиску з боку Євросоюзу та США, зазначає Bloomberg.

Контекст

Уряди країн Європейського союзу домовилися про обмеження ціни на російську морську нафту в розмірі $60 за барель 2 грудня. До них приєдналися країни "Групи семи" (США, Канада, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія та Японія), а також Австралія.

За підрахунками "Русской службы BBC", через це до 2030 року частка Росії на світовому енергетичному ринку скоротиться з 20% до 13%, позбавивши Москву приблизно $1 трлн доходів.

Водночас Україна, Польща та країни Балтії наполягали на радикальнішому зниженні вартості російської нафти. 3 грудня президент України Володимир Зеленський назвав "несерйозною" встановлену стелю. На його думку, барель Urals має коштувати менше ніж $30.