+2 Київ
За даними агентства, понад третину російської нафти досі перевозять західними танкерами і з використанням сервісів країн ЄС, передусім Греції, Кіпру й Мальти. Запровадження заборони фактично зупинить цю торгівлю і стане найжорсткішим кроком Заходу щодо російського нафтового експорту із 2022 року.
Іншу частину російського експорту здійснюють так званим тіньовим флотом – старими танкерами з непрозорою власністю, які працюють без західного страхування і нагляду. У разі впровадження заборони Росії доведеться суттєво розширювати цей флот.
Розглянутий механізм може увійти до наступного пакету санкцій ЄС, запланованого на початок 2026 року. У Брюсселі прагнуть узгодити рішення з усіма країнами G7, перш ніж виносити його на формальне затвердження.
Британські й американські посадовці активно просувають цю ідею, однак остаточна позиція США залежатиме від того, яку стратегію тиску на Росію обере адміністрація американського президента Дональда Трампа на тлі мирних переговорів, які тривають.
Цінова стеля, яку запровадив G7 2022 року, давала змогу третім країнам купувати російську нафту з використанням західних послуг лише за умови, що ціна не перевищує встановленої межі. Однак значну частину російського експорту переорієнтували на Азію через "тіньовий флот", а ефективність стелі поступово знижувалася.
За даними аналітиків, у жовтні 44% російського експорту здійснювали суднами, на які вже накладено західні санкції, тоді як 38% – танкерами, пов'язаними з країнами G7, ЄС і Австралією. Загальний "санкційний" флот Росії, Ірану й Венесуели сягає понад 1,4 тис. танкерів.
