Польща відпрацює сценарій початку війни під час навчань Kraj 2026. Навіщо це потрібно

Видання зазначає, що такі навчання як Kraj 2026 є "важливими" для перевірки оборонної системи держави, їх мають проводити раз на чотири роки, хоча раніше цієї періодичності не завжди дотримувалися. Попередні такі навчання відбулися 2019 року – ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Хто братиме участь у стратегічних навчаннях 

За інформацією газети, організатором навчань є міністерство національної оборони, а їхній план затверджує президент за поданням прем’єр-міністра. Видання зазначає, що перебігом навчань керуватиме президент Польщі Кароль Навроцький, тоді як координацію забезпечуватиме Бюро національної безпеки.

ЗМІ також пише, що до участі планують залучити найвищих посадовців країни – прем’єр-міністра, міністрів, керівництво парламенту, очільників центральних органів влади, спецслужб і командування збройних сил.

Водночас, як зазначає видання, деталі підготовки, зокрема сценарій, строки й місце проведення, мають високий рівень секретності.

Мета й формат стратегічних навчань

Rzeczpospolita повідомляє, що формат навчань передбачає проведення стратегічної гри, під час якої змоделюють політико-стратегічні рішення, зокрема ймовірне введення воєнного стану, а також командно-штабні тренування. Ідеться не про "полігонні навчання", а про роботу на рівні керівництва держави.

Як пише газета, головна мета – перевірити, наскільки готова система оборони: як працюють плани, як реагують на кризи й війну, як взаємодіють влада й військові, а також знайти слабкі місця.

Видання наголошує, що хоча навчання відбуватимуться в закритому форматі, а їхні висновки будуть секретними, вони можуть засвідчити потребу в подальшій реформі системи управління обороною Польщі.

Навчання відбуваються на тлі загострення відносин між президентом Навроцьким і урядом Дональда Туска

Наприкінці минулого тижня Навроцький провів зустріч з основними польськими генералами, що викликало критику з боку міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша.

Прибічники уряду звинувачують президента у спробах посилити свої повноваження завдяки виконавчій владі, пише ЗМІ.

Водночас у Польщі триває дискусія про розподіл повноважень в оборонній сфері. Одним із тих, хто підтримує посилення ролі президента, є глава Бюро національної безпеки Славомір Ценцкевич. Він говорить про потребу більшої ролі президента як верховного головнокомандувача у плануванні й контролі розвитку збройних сил, пише Rzeczpospolita.

Останніми місяцями Польща активно посилює свій оборонний потенціал

Як писав "Укрінформ" у лютому, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що з 2026 року в армії почнуть створювати резерв високої готовності – добровольців. До служби на рівних умовах будуть долучати як чоловіків, так і жінок.

За даними глави міноборони, завдяки новій системі Польща потенційно зможе швидко мобілізувати до 500 тис. військових: приблизно 300 тис. становитимуть професійна армія й територіальна оборона, ще майже 200 тис. – резервісти, з яких 40 тис. планують підготувати вже цього року.

Водночас, з урахуванням запроваджених у Польщі курсів військової підготовки для молоді, загальна кількість осіб, охоплених оборонною підготовкою, може перевищити 300 тис.

ЗМІ також пише, що начальник Генштабу збройних сил Польщі генерал Веслав Кукула уточнив: окрім резерву високої готовності, планують створити й резерв постійної готовності. Обидві категорії резервів закріплюватимуть за конкретними військовими частинами.

Туск про ймовірну загрозу війни Росії з Європою 2027 року

У листопаді 2025 року Туск опублікував у мережі Х заяву про те, що Росія може бути готовою до потенційної війни з країнами Європи вже 2027 року. За його словами, про такі оцінки Варшаву поінформували в НАТО, зокрема головнокомандувач сил Альянсу в Європі Алексус Гринкевич.

Польський прем'єр також наголошував, що Польща має бути готовою до будь-якого сценарію, тому країна вже ухвалила стратегію національної безпеки й посилює оборонні спроможності, зокрема збільшує видатки на армію.