За словами Кулеби, який був поруч під час телефонної розмови 2020 року з російською стороною, розмова з Путіним була максимально формальною і протокольною. Він підкреслив, що спілкування відбувалося без будь-якого "панібратства", а звертання було суто офіційним.
Окремо ексміністр згадав, що Путін іноді міг емоційно реагувати під час розмов, але швидко повертався до стриманого й контрольованого стилю.
"Один раз він зірвався на емоції. Це коли він прямо рявкнув у трубку: "Ви Захарченка вбили!" А потім він себе опанував – і знову все повернулося", – розповів Кулеба.
Ексміністр зазначив, що спочатку в Москві, ймовірно, розраховували на гнучкішу позицію новообраного президента України щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Ішлося про спроби просунути домовленості, які могли б надати Росії суттєвий вплив на політику України. Однак, за його словами, ці очікування не справдилися.
"Думаю, що на той момент Путін розчарувався в Зеленському. Він розчарувався у здатності розіграти… Моя версія подій така: Путін вважав, що із Зеленським буде легко реалізувати російський сценарій реінтеграції Донецька й Луганська на умовах, які б, по суті, дали Росії право вето на ключові питання внутрішнього й зовнішнього розвитку України. [Зеленський] відмовився", – зазначив Кулеба.
Він також додав, що в Росії певний час могли сприймати домовленості як окремі "інциденти" переговорного процесу, а не як незмінну "політику". Проте згодом, на його думку, стало очевидно, що Україна не погоджується на запропоновані умови.
"На момент розмови він [Путін] уже зрозумів, що це політика. Що він запихує те ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей України, окуповані РФ. – "ГОРДОН"), а воно не запихується. І що Зеленський – не та людина, яка на російських умовах забере ОРДЛО", – додав Кулеба.
Контекст
Відомо про щонайменше шість телефонних розмов Зеленського й Путіна. Перша – у липні 2019 року, обговорювали ситуацію на Донбасі й питання обміну утримуваними особами. У Кремлі заявили, що дзвінок ініціював Київ.
Під час другої розмови, у серпні, Зеленський обговорив із Путіним порушення перемир'я на Донбасі, унаслідок чого загинули українські військові, а також питання будівництва мосту у Станиці Луганській і звільнення полонених, повідомляло "Еспресо".
Як інформував Офіс президента (ОП), під час дзвінка 25 листопада глава Української держави вказав на важливість нещодавнього повернення Росією українських кораблів, наголосив на потребі повернення всього озброєння, обладнання й документації, а також порушив питання газових переговорів у тристоронньому форматі Україна – Росія – ЄС.
У телефонній розмові 31 грудня сторони домовилися "негайно" перейти до узгодження списків для звільнення українців, зокрема кримчан, і "висловили надію" на "повне припинення вогню" вздовж лінії розмежування на Донбасі найближчим часом, повідомив ОП.
9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший за три роки саміт лідерів "Нормандської четвірки" – України, Франції, Німеччини й Росії щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Він тривав приблизно вісім годин. У межах саміту лідери держав провели двосторонні переговори, зокрема відбулася зустріч Зеленського й Путіна. Сторони домовилися до кінця року погодити повне припинення вогню й обмін утримуваними особами у форматі "всіх на всіх", обговорили розширення мандата спостережної місії ОБСЄ й анонсували новий саміт "Нормандської четвірки" за чотири місяці.
14 лютого 2020 року, за даними ОП, Зеленський і Путін знову провели телефонну розмову. Сторони обговорили виконання домовленостей нормандського саміту й підготовку до нової зустрічі лідерів. Окремо йшлося про обмін утримуваними особами й активізацію роботи тристоронньої контактної групи в Мінську.