Шмигаль назвав сім головних завдань для реформи енергетичної сфери

Шмигаль розповів про подальші кроки України у сфері енергетики
Фото: kmu.gov.ua
У центрі уваги уряду залишається комплексна реформа енергетичної сфери України. Про це сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні Кабміну 21 квітня, інформує сайт уряду.

Він зазначив, що закінчився опалювальний сезон найважчої зими для України. За його підсумками спостерігають профіцит потужності в енергосистемі. На складах є 1,4 млн тонн вугілля, у газосховищах – 8,5 млрд м&³3; газу. Тепер Україна починає знову акумулювати ресурси на наступний опалювальний сезон, сказав Шмигаль.

Він назвав сім конкретних завдань у сфері енергетики, які мають основне значення для енергобезпеки й енергонезалежності України.

Перше – відновлення енергосистеми. Шмигаль нагадав, що "російські терористи дуже багато зруйнували", тому вже зараз починають масштабну кампанію з ремонту, відбудови, будівництва, реконструкції та захисту енергосистеми. Це стосується як генерації, так і розподілу. Відбудова буде одразу з модернізацією, до робіт залучають ресурси й експертизу із Заходу, зазначив Шмигаль. Він пообіцяв, що незабаром презентують детальний план.

Друге завдання – децентралізація енергосистем. За словами Шмигаля, Україна розвиватиме малу генерацію, яка не така вразлива до ворожих атак. Розгортатимуть більше газотурбінних і газопоршневих установок. Елементом децентралізації стане заохочення українців до встановлення сонячних панелей разом з індивідуальними установками зберігання енергії. Також планують використовувати технології мікромереж і розумних мереж, розповів прем'єр.

Третє завдання – інтеграція в ЄС. Шмигаль зазначив, що українська енергосистема – уже частина європейської, але до повної інтеграції ще потрібно виконати необхідну роботу. Це впровадження директив ЄС, ринкові механізми, які забезпечують прозорість і справедливий підхід, збільшення фізичних можливостей для експорту й імпорту електроенергії з країнами ЄС.

Четверте завдання – розвиток чистої, "зеленої", генерації. Для зростання її частки в Україні планують використовувати аукціони, сертифікати походження та інші інструменти.

П'яте завдання – видобування українського газу: спочатку стабілізація, потім – суттєве збільшення.

"Ми другі в Європі за покладами газу. І маємо зробити так, аби повністю себе ним забезпечувати. Активно залучаємо приватних інвесторів, зокрема найбільші світові компанії. Ліквідуємо схему зі "сплячими ліцензіями". Розвиваємо електронні аукціони. Плануємо стати "газовим сейфом" Європи, адже Україна має найбільші на континенті газові сховища", – сказав Шмигаль.

Також у планах розроблення чорноморського газового шельфу, покладів у Карпатах, нарощування виробництва біометану та інтеграція з європейською водневою інфраструктурою.

Шосте завдання – енергоефективність. Зниження енергоспоживання планують завдяки термомодернізації, сказав прем'єр.

Сьоме завдання – нафтоперероблення і нафтотранспортування. Українські нафтопроводи працюють ефективно, а запаси нафти зберігатимуть у нових надійних сховищах, сказав Шмигаль. За його словами, використання новітніх технологій для геологічної розвідки допоможе наростити нафтовидобування, а модернізація нафтопроводів відкриє можливість транспортування нафти в Німеччину, Угорщину, Словаччину та Чехію.

"Окреме завдання, яке містить багато з озвучених вище пунктів, – це підготовка до осінньо-зимового періоду. Готуємося до різних сценаріїв. Ремонтуємо пошкоджене. Будуємо нове. Накопичуємо енергоресурси. Мобілізуємо допомогу від міжнародних партнерів для всіх цих цілей. Відповідальні за кожне завдання визначені. Дорожня карта є. Проєкти є. Будуємо сучасну енергосистему, засновану на ринкових правилах, для нашої енергонезалежності", – сказав Шмигаль.

Контекст:

Із початку осені 2022 року РФ здійснила 15 масованих ракетних атак на інфраструктуру України, ще 17 атак було вчинено із застосуванням дронів-камікадзе. Через обстріли у країні почали вводити тимчасові вимкнення світла, в окремих випадках вони сягали кількох діб.

12 лютого 2023 року "Укренерго" вперше за час осінньо-зимових атак Росії на українську енергетичну систему повідомила про відсутність дефіциту потужності.

28 лютого міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що ситуація в енергосистемі країни стабілізувалася і є резервні потужності. 7 квітня він повідомив, що Україна відновлює експорт електроенергії у Євросоюз.