Україна має домовитися про відтермінування вуглецевого податку, інакше втратить $5 млрд – експерт
Україна вже виконує вимоги екологічного мита СВАМ, запровадженого Євросоюзом, проте перший рік сплати мита не передбачає фінансових витрат. Тому українській владі потрібно терміново досягти угоди з ЄС про відтермінування дії СВАМ для вітчизняних виробників, заявив голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації, директор GMK Center Станіслав Зінченко в ефірі телеканала "Прямий".
За словами експерта, Україна може тільки у 2030 році недоотримати $5 млрд ВВП. Прямі експортні втрати, на які очікують 2030-го, становитимуть $1,5 млрд. Найбільших втрат зазнає металургійна галузь, оскільки 93% платежів із 2026 року будуть припадати на металургію, додав він. Експерт наголосив, що зазначена сума в розмірі $1,5 млрд є лише прямими втратами металургії. Треба також враховувати непрямі втрати в галузях, які взаємодіють із металургійним сектором, що призведе до значно більших економічних збитків.
"Гірничо-металургійний комплекс – усе ще найбільший роботодавець в Україні, з рівнем заробітної плати на 30–40% вище, ніж у середньому по промисловості. Тому металургійні, гірничі, сталеві міста, такі як Кривий Ріг, Запоріжжя, Кам’янське, Дніпро, Горішні Плавні, що на 40–60% залежать від діяльних гірничо-металургійних підприємств, – люди не будуть мати роботи, і міста будуть помирати. Крім того, втрати нестимуть вугільна, коксохімічна, машинобудування, сфера послуг", – додав експерт.
Водночас, за його словами, можливе уникнення такого негативного сценарію, оскільки європейське законодавство передбачає варіанти для цього, тому завдання української влади – домовитися з ЄС і відтермінувати дію механізму вуглецевого коригування.
"Самі європейці в регуляції стосовно цього мита зробили запобіжник: він передбачає, що в умовах форс-мажору може бути теоретично виключення. Війна – це є непередбачувана подія і форс-мажор для нашої економіки. Тож Україна вправі розраховувати на тимчасове виключення з-під дії цього мита, спираючись на це правило. І якщо воно буде застосоване Єврокомісією до нас, то це єдине, що може врятувати таку велику частку ВВП", – зазначив Зінченко.
Проте експерт додав, що українська влада не приділяла достатньої уваги цьому питанню впродовж останніх кількох років, і лише зараз починає усвідомлювати його важливість.
"Тарас Качка, заступник міністра економіки й торговельний представник України, який відповідальний за переговори з Євросоюзом стосовно цих питань, сказав, що уряд уже розпочав перемовини щодо виключення України з-під дії СВАМ. Але зараз у ЄС пройшли вибори, склад Європейської комісії обновився, тому зараз потрібно вести дуже активні переговори для того, щоб Україна була виключена. Я маю надію, що наш уряд побачить і зрозуміє, що без нашого експорту, без сталевої індустрії неможливо жити. І буде боротися так, як за аграрну індустрію і за інтереси наших фермерів, також за інтереси більш ніж 100 тис. робітників, що працюють у сталевій індустрії", – підкреслив він.
Контекст:
Згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у межах стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного введення CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то 2030 року цей показник зросте до $1,440 млрд на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатують у дослідженні.