Через європейське екологічне мито Україна може втратити $4,6 млрд експортного доходу

Гроші

Набуття чинності в ЄС вуглецевого податку (Carbon border adjustment mechanism, CBAM) із 2026 року призведе до втрат української економіки, яка традиційно орієнтована на експорт. У 2026–2030 роках загальні втрати експорту за п'ять років можуть перевищити $4,6 млрд, а після 2030 року Україна взагалі може припинити експорт цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки й сортового прокату. Такі розрахунки оприлюднив GMK Center.

"Через блокування морських портів під час війни основним торговельним партнером для України став Євросоюз. Але введення CBAM створить додаткові перешкоди для українських компаній, що експортують товари до ЄС. Під дію екологічного податку може потрапити 15–17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, які підпадають під дію CBAM, склав $3,6 млрд. При цьому 93% українського експорту, що підпадає під регулювання CBAM, – це продукція чорної металургії", – зазначили аналітики GMK Center.

Втрати від СВАМ для української економіки із часом зростатимуть. У 2026 році, у перший рік повного введення CBAM, втрати експорту можуть сягнути $202 млн. А у 2030 році цей показник може становити $1,4 млрд, попереджають автори.

"Через CBAM Україна після 2030 року може повністю зупинити експорт у ЄС цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки, сортового прокату. У 2026–2030 роках сумарні втрати експорту можуть сягнути понад $4,6 млрд. Втрати ВВП будуть більшими з огляду на міжгалузеві зв'язки в українській економіці. Наприклад, металургійний сектор впливає на роботу вугільної та коксохімічної промисловості, машинобудування, сферу послуг. У 2026 році Україна може втратити до $790 млн ВВП через CBAM. А у 2030 році втрати ВВП можуть скласти до $4,9 млрд", – наголосили у GMK Center.

Аналітики центру додали, що експорт у ЄС є життєво важливим для українських компаній: за шість місяців 2024 року українські компанії експортували у ЄС 56,2% товарів. Тому екологічне мито CBAM погіршить стан української економіки.

"Така ситуація суперечить і стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну. Адже збереження торговельних відносин із ЄС дозволить Україні ще більше інтегруватися в європейську економіку та підтримає фінансові можливості державного бюджету вже зараз", – вказали у GMK Center.

Контекст

Сплата CBAM на загальних умовах призведе до остаточної втрати конкурентоздатності українськими виробниками, тому уряду потрібно почати переговори щодо приєднання до СВАМ на декларативних умовах, тобто подавати звітність, але без сплати мита, заявила директорка асоціації "Укрцемент" Людмила Кріпка.
Президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков зазначив, що український уряд може на таких переговорах спиратися на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни.
У травні 2023 року ЄС схвалив регламент щодо прикордонного вуглецевого коригування. Зараз діє перехідний період щодо введення CBAM, у межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, котрі постачають товари в ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, які стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, сформованих у процесі виробництва сировини, котру використовують у виробничому процесі. Із 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів і купувати відповідні сертифікати на викиди в разі перевищення норм ЄС.
Якщо Україна не домовиться про перехідний період, цей податок коштуватиме підприємствам до €1,2 млрд щорічно, заявляла координаторка комітету промислової екології і сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко.
У березні 2024 року видання Politico заявило, що Європа, з одного боку, надає фінансову підтримку Україні, а з іншого – вводить податок на викиди вуглецю. Таких збитків можна уникнути через проведення переговорів із ЄС, оскільки в законодавстві є норма, згідно з якою країна може мати пільги від сплати податку в разі форс-мажорних обставин.