Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі почне працювати механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво котрих пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуть додатковими тарифами. У такий спосіб ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. З 2026 року CBAM застосовуватимуть до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.
"Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші [в межах CBAM]. У директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорних обставинах, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна – це форс-мажор із такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. У ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Усі будуть платити – хто більше, хто менше", – пояснив Каленков.