Україна може просити ЄС відтермінувати CBAM, опираючись на статтю про форс-мажор

Гроші

Український уряд має розпочати переговори з ЄС щодо відтермінування дії механізму CBAM для України, спираючись на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Про це заявив президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков на конференції "Український експорт. Вікно відкривається?" в Києві, пише UAprom.

Він нагадав, що з 1 січня 2026 року в Євросоюзі почне працювати механізм транскордонного вуглецевого регулювання або ж CBAM, відповідно до якого імпортні товари, виробництво котрих пов’язане зі значними викидами вуглецю, обкладатимуть додатковими тарифами. У такий спосіб ЄС хоче захистити європейських виробників, які вже здійснюють спеціальні виплати в межах європейської системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. З 2026 року CBAM застосовуватимуть до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.

"Уже з 1 січня 2026 року ми будемо змушені платити гроші [в межах CBAM]. У директивах ЄС є можливість відтермінування по форс-мажорних обставинах, які мають руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни. Війна – це форс-мажор із такими руйнівними наслідками. Тож дуже важливо вже зараз говорити з європейськими колегами про задіяння механізму форс-мажору і відтермінування CBAM для українських товарів. У ситуації, коли ми експортуємо більшість продукції в Європу, це буде великий удар для української економіки, якщо ми зараз не будемо цим займатися. І мова не тільки про металургію, оскільки нове регулювання торкнеться будь-якої продукції, яка споживає електрику, наприклад. Усі будуть платити – хто більше, хто менше", – пояснив Каленков.

Контекст

У травні 2023 року ЄС схвалив регламент щодо прикордонного вуглецевого коригування. Зараз діє перехідний період щодо впровадження CBAM, у межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, котрі постачають товари в ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, які стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, сформованих у процесі виробництва сировини, котру використовують у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів і купувати відповідні сертифікати на викиди в разі перевищення норм ЄС.
Якщо Україна не домовиться про перехідний період, цей податок коштуватиме підприємствам до €1,2 млрд щорічно, заявляла координаторка комітету промислової екології і сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко.
У березні 2024 року видання Politico заявило, що Європа, з одного боку, надає фінансову підтримку Україні, а з іншого – вводить податок на викиди вуглецю. Таких збитків можна уникнути через проведення переговорів із ЄС, оскільки в законодавстві є норма, за якою країна може мати пільги від сплати податку в разі форс-мажорних обставин.