+4 Київ
Суд ухвалив колективне рішення у справі "Новая газета" та інші проти Росії", у межах якої розглядав 161 скаргу проти РФ, подану ЗМІ й окремими заявниками, зокрема Гордоном. Ці скарги стосувалися права на свободу висловлення думки (у РФ заявників обвинувачували в "дискредитації" російських військових і поширенні "фейків" про їхні дії). У рішенні також фігурують скарги російського опозиціонера Володимира Кара-Мурзи, російського журналіста Майкла Накі, російської художниці Олександри Скочиленко та інших.
Гордон подав заяву до суду у вересні 2022 року, до того, як Росія остаточно вийшла з-під юрисдикції ЄСПЛ.
Суд одностайно ухвалив рішення, що у справі Гордона та інших заявників із боку РФ було порушення ст. 10 Європейської конвенції про права людини (у ній ідеться про свободу висловлення думок). Суд дійшов висновку, що була системна модель обмеження повідомлень, пов'язаних із війною в Україні, це свідчить про скоординовані зусилля щодо придушення інакодумства, а не з протидії будь-якій загрозі національній безпеці. "По суті, національні суди криміналізували будь-які повідомлення/заяви, які суперечили офіційній версії, котра описує вторгнення в Україну як "спеціальну воєнну операцію", – зазначили в суді.
Рішення у справі ухвалили в рекордні строки: з моменту подання заяви Гордоном минуло два з половиною роки, хоча зазвичай схожі випадки розглядають від п'яти до 10 років.
П. 121 рішення (подробиці про нього описано нижче) фактично створює прецедент, оскільки суд постановив, що, навіть якщо журналісти роблять жорсткі висловлювання про країну-агресора Росії та її нелегітимного президента Володимира Путіна, їх потрібно розглядати тільки в контексті, у якому їх зробили. Тепер до цього пункту можуть апелювати українські журналісти, експерти й усі публічні люди: навіть якщо були жорсткі заяви чи лайка, суди завжди мають враховувати, у якому контексті та за яких умов зробили ці заяви й чи не є переслідування за них порушенням ст. 10 конвенції.
Справа Гордона була однією з небагатьох, які суд розглядав індивідуально. У рішенні детально описано історію переслідування журналіста російською владою. Почалася вона із заяви, яку Гордон зробив у березні 2022 року. Він сказав, що з Росією треба говорити мовою сили, оскільки це єдина мова, яку вона добре розуміє. "Якщо [Путін] погрожуватиме США ядерною зброєю, [США] скинуть її на нього і поховають його разом із його фашистською країною... Росіян треба бити – не простих людей, а путінську державу і тих виродків, які вторглися на нашу землю. Знищуйте їх жорстко, не жалійте нікого... Жодних жалощів – убивайте їх усіх без милосердя, дістаньтеся до Путіна й убийте його. Це найважливіша робота для всього цивілізованого світу", – сказав журналіст.
Після цього Слідком РФ почав кримінальне розслідування щодо Гордона за трьома статтями Кримінального кодексу, у РФ його занесли до списку терористів та екстремістів, видали ордер на його арешт, визнали "іноагентом", а в липні 2024 року військовий суд у Москві заочно засудив його до 14 років ув'язнення. У рішенні ЄСПЛ наголошують, що жоден російський орган не вручав Гордону жодних документів у цій кримінальній справі. Суд також зазначив, що занесення Гордона до списку "іноагентів" і терористів та екстремістів, імовірно, стало проявом "стримувального ефекту".
Суд докладно зупинився на заяві Гордона й тому, чи можна її трактувати як пропаганду насильства щодо російських військовослужбовців і керівництва РФ (п. 121 рішення). Суд зазначив, що загалом держави мають "широку свободу розсуду" під час регулювання висловлювань, котрі рівнозначні прославленню насильства, але під час розгляду таких справ національні суди зобов'язані проводити ретельне вивчення і змісту заяв, і контексту, у якому їх зробили. У випадку з Гордоном російський суд не оцінював, здатні такі заяви безпосередньо підбурювати до незаконних актів насильства чи вони були "висловленням емоційної підтримки" законного права України на самооборону відповідно до міжнародного права. У суді нагадали, що ці заяви було зроблено невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли Росія атакувала українські міста, гинули мирні жителі.
"Якщо розглядати їх у належному контексті, стає очевидним, що його заяви були спрямовані конкретно на російських військових, які беруть участь в активних бойових діях, і політичне керівництво, відповідальне за початок воєнних дій, а не на російських цивільних осіб або російське населення загалом. Його коментарі щодо ядерної зброї було зроблено як пряму відповідь на ядерні погрози, котрі лунали від керівництва Росії, і були сформульовані як стримування", – пояснили в рішенні.
У ЄСПЛ вважають, що такий недиференційований підхід російського суду свідчить про те, що метою переслідування Гордона було не запобігання підбурюванню до насильства, а придушення будь-якої критики російських воєнних дій.
