Вона нагадала, що механізм вуглецевого коригування імпорту почав діяти з 1 жовтня 2023 року в тестовому режимі, без оплати за сертифікати CBAM. Із 2026 року імпортерам потрібно буде купувати CBAM-сертифікати.
"За попередніми розрахунками, з урахуванням актуальної ціни тонни CO₂ на ринку ЄС, додаткове навантаження на українського виробника при експорті 1 млн тонн цементу становитиме близько €10 млн", – cказала Кріпка.
Вона наголосила: витрати на CBAM-сертифікати робитимуть український експорт неконкурентоздатним в умовах воєнного стану й неможливості під час війни провести модернізацію вітчизняних підприємств, щоб зрівнятися у викидах вуглецю з європейськими компаніями. Тому потрібно апелювати до норми щодо форс-мажору, яка міститься в законодавстві ЄС.
"Відповідно до ч. 7 ст. 30 регламенту CBAM: "Якщо сталася непередбачувана, виняткова й неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або більше третіх країн, на які поширюється дія CBAM, і ця подія має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури такої країни або країн, комісія оцінює ситуацію і подає Європейському парламенту й раді звіт, визначивши необхідні тимчасові заходи для подолання цих виняткових обставин", – указала Кріпка.
Одним із таких заходів може бути застосування декларативного підходу до товарів, які імпортують з України до ЄС і підпадають під дію CBAM. Тобто фактично це буде той самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди, що є критично важливим для української промисловості.
"Використання декларативного принципу CBAM до українського виробника допоможе частково акумулювати ресурси після закінчення війни, спрямувавши їх на вирішення питань загальнодержавного ланцюга декарбонізації. Ми звернулися до уряду щодо проведення перемовин із Єврокомісією стосовно застосування декларативного методу CBAM для України на період воєнного стану й декілька років на період відбудови. Ми отримали відповідь від Мінекономіки, що переговорний процес розпочався", – резюмувала директорка асоціації "Укрцемент".