За тиждень до виборів у Вірменії Москва і Єреван дійшли до передвоєнних жестів. Що буде?

Соцопитування обіцяють перемогу на виборах партії чинного прем'єра
Фото: ЕРА
Вибори у Вірменії 7 червня не просто оновлять парламент, а й визначать геополітичний курс країни. Росія використовує весь арсенал тиску, який уже не допоміг їй у Румунії й Молдові. Видання "ГОРДОН" зібрало головні факти про передвиборче протистояння Москви і Єревана.
Кандидати
У чергових парламентських виборах візьмуть участь 17 партій і два політичні блоки. Переможець зможе сформувати уряд і висунути прем'єр-міністра.
Як зазначає "Кавказский узел", це стане референдумом для чинного прем'єр-міністра Нікола Пашиняна після втрати Нагірного Карабаху і його зовнішньополітичного курсу на Євросоюз. Пашинян іде на вибори з партією "Громадянський договір" самостійно, без коаліцій.
Його основні суперники – блок "Сильна Вірменія" бізнесмена Самвела Карапетяна і блок "Вірменія" другого президента країни Роберта Кочаряна. На думку вірменських політологів, ці два останні є найбільш проросійськими, близькою до них є "Успішна Вірменія" Гагіка Царукяна. Кремль робить ставку на Карапетяна, але він не може особисто брати участь у виборах – він перебуває під домашнім арештом за обвинуваченням у заклику до захоплення влади.
Зрада в Карабасі
Розворот Вірменії на Захід, на думку аналітиків, має конкретну точку відліку – вересень 2023 року, коли Азербайджан після багаторічного протистояння з Вірменією повернув до свого складу Нагірний Карабах. 28 вересня влада невизнаного утворення оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Понад 100 тис. карабаських вірменів покинули регіон.
Надії влади Вірменії на підтримку з боку РФ та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) не виправдалися, констатує Currenttime.tv. Москва не залучила навіть військову базу, розташовану на вірменській території. Цей провал остаточно зруйнував концепцію "Росія як гарант безпеки", зазначають ЗМІ.
Пашинян із Путіним у Кремлі
1 квітня Пашинян прилетів до Москви на зустріч із нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним, який попередив Пашиняна про наслідки ймовірного вступу Вірменії у ЄС і зазначив, що Москві хотілося б, щоб проросійські політичні сили змогли брати участь у виборах. Пашинян у відповідь вказав главі Кремля на демократію, свободу слова й відсутність політв'язнів у Вірменії.
Євросаміт у Єревані: сигнал усьому світу
4-го і 5 травня в Єревані відбувся восьмий саміт Європейської політичної спільноти, на який приїхали лідери майже 50 країн. Серед них були президент України Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер, французький президент Еммануель Макрон, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і голова Євроради Антоніу Кошта.
"Ми тут, у Вірменії, щоб показати, що Європа – це одна велика і широка сім'я. Об'єднані спільними інтересами, ми стикаємося з тими самими викликами. Сьогодні ми будемо працювати над стовпами незалежності Європи", – заявила тоді фон дер Ляєн.
24 травня Пашинян оголосив, що "Вірменія розраховує запровадити безвізовий режим із Європейським союзом протягом двох років".
Візит Рубіо й угоди зі США
26 травня в Єревані з коротким, але важливим візитом побував державний секретар США Марко Рубіо, підписавши з вірменським колегою Араратом Мірзояном Статут всеосяжного стратегічного партнерства між країнами, а також меморандум про постачання рідкоземельних копалин. Глава Держдепу заявив, що між США й Вірменією "починається етап нових відносин".
За два дні президент США Дональд Трамп написав у Truth Social, що Пашинян дістає його "цілковиту й беззастережну підтримку на переобрання". Глава Білого дому назвав Пашиняна "великим другом і лідером" і додав, що той "робить свою країну сильною, багатою " дуже захищеною" напередодні вирішальних для Вірменії виборів.
Путін нацькував собак
Реакція Кремля виявилася бурхливою і скоординованою. "Як відомо, той, хто намагається сидіти між стільцями, ризикує боляче приземлитися просто на свою мляву дупу. Саме це, судячи з усього, і зібрався найближчим часом зробити такий собі чоловічок на прізвисько Нікол", – написав у російському месенджері МАХ заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. Спікер Держдуми РФ В'ячеслав Володін заявив у соцмережах, що Москва нібито "завжди приходила на допомогу вірменському народу" (у Вірменії із цим не згодні), продає Вірменії дешевий газ "на шкоду собі", а Пашинян водночас "веде недружню політику". "Так далі тривати не може", – підсумував він.
Головна редакторка RT і "Россия сегодня" Маргарита Симоньян на токшоу "Вечер с Владимиром Соловьевым" звинуватила прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна у вживанні галюциногенних грибів і закликала громадян Вірменії "знести" його на виборах. "Це ж було зрозуміло ще 2018 року, що він прийшов до влади на антиросійських гаслах, що домовлятися з ним неможливо", – цитували її "РИА Новости". Ефір викликав у Вірменії прямо протилежний ефект, оскільки образливе формулювання було спрямовано проти всього вірменського суспільства, зазначали вірменські ЗМІ.
Одночасно Росспоживнагляд повністю заборонив ввезення і продаж вірменської мінеральної води "Джермук" у Росії, заявивши, що там нібито виявили перевищення допустимого вмісту солей, а також кількох видів коньяку й вина. До цього Россільгоспнагляд обмежив ввезення квітів із Вірменії.
27 травня офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова повідомила, що Москва надіслала Єревану письмове попередження про ймовірне розірвання домовленостей щодо газу, нафтопродуктів та алмазів у разі приєднання Вірменії до Євросоюзу.
Путін під час пресконференції за підсумками саміту ЄАЕС в Астані 30 травня заявив, що Вірменію може спіткати "український сценарій" через її євроінтеграційні прагнення. Раніше він радив вірменській владі провести референдум щодо членства в Євросоюзі й у разі виходу з ЄАЕС розстатися "через м'яке, інтелігентне і взаємовигідне розлучення".
Відкликання посла
30 травня Москва відкликала посла в Єревані Сергія Копиркіна "для обговорення кроків вірменського керівництва, спрямованих на зближення з ЄС". У дипломатичній практиці такий крок є одним із найжорсткіших сигналів у відносинах між формальними союзниками, який передує розриву або відкритій конфронтації, зазначала "Європейська правда".
Дзвінок у день народження
Сьогодні, 1 червня, Путін зателефонував Пашиняну в його день народження. Сайт Кремля вказав на факт привітань, також сторони нібито обговорили підсумки зустрічі Вищої Євразійської економічної ради, яка відбулася 29 травня в Астані (Казахстан). Вірменська пресслужба схарактеризувала тон розмови як дружній.
Програшна карта Москви
Вірменія може стати черговою країною, де Кремль робить ставку на проросійські сили, але зазнає поразки. У травні 2025 року в Румунії проросійський політик Джордже Сіміон з ультраправої партії AUR програв президентські вибори. У Молдові у вересні 2025 року, незважаючи на масштабне російське втручання, проєвропейська партія ПДС/PAS зберегла парламентську більшість, а проросійський Патріотичний виборчий блок, незважаючи на підтримку Москви, посів лише друге місце.
Reuters 29 травня повідомило про операцію, яку, за даними західних розвідників, готує Кремль, – російська влада хоче доправити до Вірменії приблизно 100 тис. вірменів із метою проголосувати проти чинного прем'єр-міністра. За словами трьох співрозмовників агентства, російська влада підрахувала, що лише транспортування такої кількості виборців обійдеться в $50 млн. Агентству не вдалося встановити, чи реалізують такий план і чи буде його досить, щоб скоротити значний розрив між лідерами.
Прогноз
За тиждень до голосування соціологічні опитування дають суперечливі прогнози. Травневе опитування американського Міжнародного республіканського інституту фіксує впевнене лідерство "Громадянського договору" Пашиняна – партія може дістати приблизно 65% голосів виборців, які вже визначилися з вибором. Опитування соціологічного центру САЕАС, яке наводить Arminfo, дає принципово іншу картину: блок "Сильна Вірменія" майже на 3% випереджає "Громадянський договір" (20,6% проти 17,8%).
Єреванське видання "Эхо" наводить оцінку політолога Мікаеля Золяна із Центру регіональних досліджень, згідно з якою у Вірменії багато людей, які після втрати Нагірного Карабаху бачать у Пашиняні "зрадника", однак розрізнена опозиція не може запропонувати їм єдиного альтернативного лідера. Вірменський політолог і журналіст Аза Бабаян попереджає, що на результати насамперед може вплинути рішення влади не допустити до виборів частину опозиційних сил.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати


