"В Україні 89% сталі виробляється мартенівським або киснево-конвертерним способом, що означає досить високу середню вуглецеву інтенсивність. Тому Україна може втратити весь свій експорт заготовки й сортового прокату в результаті впровадження CBAM: наша продукція буде неконкурентоспроможною стосовно продукції, що виробляється електросталеплавильним способом у ЄС", – пояснюють у GMK Center.
Продажі чавуну також можуть зупинити, оскільки платежі CBAM за постачання чавуну можуть сягнути $160 за одну тонну 2030 року.
Щорічно українські компанії експортують до ЄС 55–60 тис. тонн металопродукції: металоконструкції, резервуари, контейнери, болти, гвинти тощо. Такі компанії не мають первинного виробництва чавуну або сталі. Але оскільки металургійна продукція підпадає під регулювання CBAM, вони також мають надавати дані імпортерам із ЄС для звітів CBAM.
"Збір таких даних може бути складним, особливо якщо компанія не виробляє чавуну або сталі безпосередньо. CBAM може стати новим технічним бар'єром для торгівлі й збільшити адміністративні витрати малих і середніх експортерів та імпортерів. Труднощі з наданням даних негативно вплинуть на ціни експортованої продукції", – зазначають аналітики GMK Center.
Контекст
Сплата CBAM на загальних умовах призведе до остаточної втрати конкурентоздатності українськими виробниками, тому уряду потрібно почати переговори щодо приєднання до СВАМ на декларативних умовах, тобто подавати звітність, але без сплати мита, заявила директорка асоціації "Укрцемент" Людмила Кріпка.
Президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков зазначив, що український уряд може на таких переговорах спиратися на війну як форс-мажорну обставину, яка має руйнівні наслідки для економіки та промисловості країни.
У травні 2023 року ЄС схвалив регламент щодо прикордонного вуглецевого коригування. Зараз діє перехідний період щодо впровадження CBAM, у межах якого з 1 серпня 2024 року компанії, котрі постачають товари в ЄС, мають передавати власні розрахунки викидів, які стосуються не тільки власних вироблених товарів, а й викидів, сформованих у процесі виробництва сировини, котру використовують у виробничому процесі. З 2026 року треба буде підтверджувати дані про викиди за допомогою незалежних компаній верифікаторів і купувати відповідні сертифікати на викиди в разі перевищення норм ЄС.
Якщо Україна не домовиться про перехідний період, цей податок коштуватиме підприємствам до €1,2 млрд щорічно, заявляла координаторка комітету промислової екології і сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко.
У березні 2024 року видання Politico заявило, що Європа, з одного боку, надає фінансову підтримку Україні, а з іншого – вводить податок на викиди вуглецю. Таких збитків можна уникнути через проведення переговорів із ЄС, оскільки в законодавстві є норма, за якою країна може мати пільги від сплати податку в разі форс-мажорних обставин.