Україна завершує добудову Хмельницької АЕС для виконання зобов'язань за Паризькою угодою – ЗМІ

Нові енергоблоки забезпечать 2,2 ГВт "чистої" енергії, пише УНІАН
Фото: uatom.org

Україна продовжує роботу над завершенням добудови третього і четвертого енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції, що дасть змогу країні виконати свої зобов'язання за Паризькою угодою. Проєкт є частиною національної кліматичної стратегії України, яка передбачає досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, і спрямований на зменшення залежності від викопного палива. Про це йдеться у статті агентства УНІАН "Світ бере курс на розвиток "атомки": Україна може бути серед лідерів".

У зв'язку з російськими атаками, які суттєво пошкодили енергетичну інфраструктуру, Україна зосереджує зусилля на розвитку ядерної енергетики як надійного джерела "чистої" енергії, зазначає авторка Тетяна Стежар. Окрім того, країна дістає підтримку міжнародної спільноти: американська компанія Westinghouse стане головним технологічним партнером у реалізації проєкту, а МАГАТЕ надасть технічну допомогу для інтеграції нових енергоблоків у національну енергосистему.

Нові енергоблоки забезпечать 2,2 ГВт "чистої" енергії, що не лише зміцнить енергетичну незалежність України, а й сприятиме досягненню глобальних цілей зі скорочення викидів, наголошує журналістка. Як зазначив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, "реалізація цього проєкту є критично важливою для стабільності української енергосистеми".

Щорічні кліматичні конференції ООН, відомі як COP (Conference of the Parties), є основним майданчиком для обговорення і реалізації цілей Паризької угоди, яку підписали 2015 року. Того року країни домовилися про спільні дії для обмеження глобального потепління в межах 1,5–2 °C. На саміті COP29, який проводять у Баку, Україна вкотре підтверджує свою відданість цілям угоди, додала Стежар.

"Завданням конференції в Баку є подальше переконання світу, що саме газ, нафта і вугілля є основним чинником кліматичних проблем, і відмова від їх використання на користь атомної енергетики цілком реальна, навіть для країн, які переживають складні часи. У цьому сенсі Україна, що захищає свою територію від російського вторгнення, потерпає від цілеспрямованого руйнування енергооб'єктів ворогом і одночасно розпочинає будівництво нових енергоблоків на АЕС, може вказати іншим країнам вірний шлях – від викопного палива до "чистої" енергії", – підсумовує авторка статті.

Контекст:

Хмельницька АЕС розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. Її будівництво почали 1981 року, ідеться на сайті "Енергоатому". На електростанції працює два ядерні реактори, під'єднані 1987-го і 2004 року. Їхня сумарна потужність – 2000 МВт.

За проєктом, на станції мало бути чотири блоки. "На зараз майданчик АЕС залишається найбільш перспективним для розширення об'єктом української атомної енергетики. Найперспективніша українська АЕС з погляду реалізації експортного потенціалу України на європейському енергоринку", – зазначили в "Енергоатомі".

Кабінет Міністрів України 2 квітня 2024 року схвалив розроблений Міністерством енергетики проєкт закону України "Про розміщення, проєктування й будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електричної станції". Третій енергоблок був готовий на 75%, четвертий – на 28%. В уряді повідомили, що будівництво двох атомних енергоблоків збільшить виробництво електроенергії на 16 226 млн кВт-год/рік, а відпуск – на 15 415 млн кВт-год/рік. У липні комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг схвалив законопроєкт.