Україні потрібно знижувати частку держави у банках, а також узаконити криптовалюти – Сергій Рибалка
Частка держави у банківському секторі сягнула 60%, і Україні потрібна стратегія, як цю частку знижувати, заявив народний депутат від Радикальної партії Сергій Рибалка.
Банківські активи, які належать державі, потрібно продавати, для цього необхідна стратегія розвитку держбанків, оскільки частка держави у цьому секторі зросла з 8% у 2015 році до 60% у 2018-му, заявив народний депутат від Радикальної партії, екс-голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка в ефірі телепрограми "Дикий Карасьов" на каналі NewsOne.
"Я не знаю вже, хто у нас важливіший для банківської системи – голова Нацбанку або міністр фінансів, у якого в підпорядкуванні всі держбанки. Потрібна стратегія, що робити з цими банками, які треба розвивати, а які продавати", – заявив нардеп.
Він розповів, що три тижні тому Мінфін презентував стратегію розвитку держбанків на засіданні фінансового комітету Ради, але у народних депутатів виникли запитання до цього документа.
"Наприклад, "ПриватБанк", який планують очистити від поганих кредитів, розвинути, а потім продати. І міністр сказав, що з банку зроблять "цукерочку". У мене запитання – а навіщо тоді продавати банк, якщо він такий добрий? Може, краще інший банк продати, який складніший для держави, ніж той, що буде працювати прибутково? Потрібна стратегія і потрібно знижувати частку держбанків, 60% у системі – надто багато", – вважає Рибалка.
Новий голова НБУ Яків Смолій для ефективної роботи має не тільки зібрати нову команду, а й виробити стратегію, зазначив політик.
"Яків Смолій підтримав підготовлені нашим комітетом зміни до закону "Про Національний банк України", а також підтримав створення Кредитно-експортного агентства. Але у мене сумніви – з ким новий голова буде працювати, чи буде нова команда? У нас є проект закону "Про Нацбанк", де ми пропонуємо підвищити роль наглядової ради. Ми пропонуємо збільшити її вплив на політику НБУ", – заявив нардеп.
Він уважає, що Нацбанк разом із Кабміном мають стимулювати кредитування підприємств і залучати бюджетні кошти для компенсації зниження кредитних ставок, а також законодавчо врегулювати ринок криптовалют.
"У світі немає єдиного рецепту, як регулювати ринок криптовалют. Хтось забороняє, хтось дозволяє, але у нас є два законопроекти, ми вирішили зробити один якісний, провели багато круглих столів із учасниками ринку та експертами. Моя думка: людей (покупців і продавців) має бути ідентифіковано. Один із важливих пунктів законопроекту: під час здійснення операції купівлі-продажу криптовалюти учасник операції підписує електронну анкету, де підтверджує, що за своєю волею здійснює високоризикову операцію і що розуміє – держава не несе за це жодної відповідальності. Далі – проект окремо регулює питання майнінгу криптовалют. Я вважаю, що СБУ і прокуратура під вигаданими приводами "кошмарять" цей вид діяльності. Майнери платитимуть податок. Сума податку – у процесі дискусії. Нам треба ухвалити закон, який не тільки пройде в комітеті, а й щоб його ухвалили у парламенті", – зазначив Сергій Рибалка.
Згідно з рішенням уряду від 18 грудня 2016 року, держава на 100% стала власником "ПриватБанку". НБУ у липні 2017 року опублікував звіт фінансового аудиту "ПриватБанку", проведений компанією Ernst&Young, згідно з яким напередодні націоналізації банк був фінансовою пірамідою.
Після цього екс-власники банку, а також пов'язані з ними офшори та фізичні особи почали подавати десятки позовів в українські суди, у яких оскаржували процедуру націоналізації і вимагали компенсацій за пов'язані з нею фінансові втрати. 16 січня НБУ заявив, що, згідно з розслідуванням компанії Kroll, до націоналізації "ПриватБанк" був об'єктом масштабного шахрайства, яке призвело до збитків як мінімум у розмірі $5,5 млрд.
Прямі фіскальні витрати на докапіталізацію "ПриватБанку" сягнули 7% ВВП, розповіла екс-голова НБУ Валерія Гонтарева, коли звітувала в парламенті за підсумками своєї роботи перед відставкою і переданням поста Якову Смолію.