Україні треба домовлятися про застосування екологічного мита ЄС за декларативним принципом – EBA

У травні 2023 року ЄС схвалив регламент щодо прикордонного вуглецевого коригування
Фото: depositphotos.com

Чинне регулювання CBAM дає можливість ЄС взяти до уваги виключні і неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, яка експортує в ЄС товари, охоплені дією екологічного мита СВАМ. Одним із підходів може бути застосування декларативного підходу до товарів, які імпортують з України в ЄС і підпадають під дію СВАМ. Тобто фактично це буде той самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. Про це йдеться в заяві Європейської бізнес-асоціації (EBA). 

"Це дозволить знизити фінансове навантаження на бізнес і допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій. У цьому контексті слід напрацювати новий організаційний механізм для перемовин з Європейською комісією, адже чинна робоча група, створена урядом у 2021 році, так і не виробила консолідованої позиції української сторони щодо підходу у застосуванні СВАМ", – наголосили в асоціації.

У ЕBA рекомендували Мінекономіки України розпочати розроблення українського механізму СВАМ для імпорту продукції з третіх країн. Оскільки Україна прагне запровадити архітектуру кліматичного врядування ЄС, обов'язковим елементом повинен стати механізм прикордонного вуглецевого коригування, аналогічний тому, який запроваджено в ЄС.

"Це сприятиме захисту національних виробників і забезпеченню однакових умов для всіх учасників ринку в Україні (виробників та імпортерів), а також прискорить і спростить процес інтеграції ринку України в ринок ЄС після набуття Україною статусу країни – члена ЄС. При цьому, оскільки в Україні вже діє екоподаток на викиди CO₂, запровадження вищеописаного механізму потрібно здійснювати якомога швидше", – підкреслили автори заяви.

Контекст:

У травні 2023 року ЄС схвалив регламент щодо прикордонного вуглецевого коригування. Якщо Україна не домовиться про перехідний період, цей податок коштуватиме підприємствам до €1,2 млрд щорічно, заявляла координаторка комітету промислової екології і сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Ольга Бойко.

У березні 2024 року видання Politico заявило, що Європа, з одного боку, надає фінансову підтримку Україні, а з іншого – вводить податок на викиди вуглецю. Таких збитків можна уникнути через проведення переговорів із ЄС, оскільки в законодавстві є норма, за якою країна може мати пільги від сплати податку в разі форс-мажорних обставин.