Українським металургам необхідно вкладати додаткові доходи в розвиток виробництва і "зелені" технології – ЗМІ
Автори нагадали, що в липні Єврокомісія презентувала механізм застосування вуглецевого податку – Control Border Adjustment Mechansim (CBAM). Згідно з планами, цим податком обкладатиметься вся продукція, яку постачають на ринок ЄС підприємства, що залишають значний вуглецевий слід.
"Українським експортерам сталі це загрожує грандіозними втратами, якщо нічого не робити. На думку заступника директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Сергія Поважнюка, CBAM може обернутися для української металургійної галузі втратами навіть до €1 млрд на рік. Можливість ввести свій аналог CBAM вже розглядають і в Сполучених Штатах. У підсумку все це може вилитися в нову ланцюгову реакцію торгових обмежень. Варто зазначити, що найбільший металургійний холдинг країни – "Метінвест" – нещодавно повідомив, що шукає майданчик під будівництво нового комплексу, який міститиме два модулі прямого відновлення заліза (DRI), дві електропечі та дві МБЛЗ. Застосування таких технологій дасть змогу мінімізувати можливі перешкоди для сталевого виробництва на довкілля. Вартість цього проєкту гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков оцінив у $3,5–4 млрд", – пише видання.
Зокрема, журналісти перерахували низку екологічних ініціатив, які холдинг впроваджує на своїх підприємствах уже зараз.
"Зокрема, ідеться про реконструкцію газоочисних споруд на домнах №4 та №5 Маріупольського меткомбінату імені Ілліча, системи газоочистки кисневих конвертерів на "Азовсталі" та заміну газоочисного устатковання обпалювальної печі Lurgi 552-A на Північному ГЗК. Також планують завершити реконструкцію аглофабрики ММК Ілліча. Загалом виключно в екологічні проєкти "Метінвест" протягом чотирьох найближчих років має намір інвестувати приблизно $0,5 млрд. Але водночас ніхто не скасовував і поточних виробничих інновацій, які також вимагають солідних капіталовкладень. Одне з наймасштабніших завдань – будівництво на комбінаті Ілліча цеху холодної прокатки загальною вартістю понад $1 млрд", – указано у статті.
Цей самий тренд "Мінпром" зазначає і на підприємствах лідера українського гірського видобування – групи Ferrexpo.
"У липні вона похвалилася піврічним чистим прибутком у розмірі $661,43 млн, що у 2,1 раза більше, ніж за перше півріччя 2020-го. Група вже почала підписувати попередні договори з постачальниками обладнання, щоб до 2024 року наростити обсяги переробки залізної руди з 30–35 млн тонн до 50 млн тонн на рік. За попередніми оцінками, коштуватиме це приблизно $0,5 млрд. Водночас Ferrexpo робить ставку на випуск DR-окатишів, чекаючи прогресивного попиту на цей продукт, оскільки виплавка сталі з них генерує менше викидів парникових газів", – підкреслює портал.
Автори роблять висновок, що в сучасному світі екологічність виробництва стає таким самим чинником конкурентоспроможності, як і його ефективність.
"Тому інвестиції в "зелену" металургію актуальні як ніколи. Особливо в такі багаті роки, як 2021-й. Кожен долар, вкладений сьогодні, дасть змогу заощадити два в подальшому. І легше пережити часи, коли ринкова кон'юнктура буде настільки прихильна до виробника сталі", – підсумував "Мінпром".