В Україні зросла кількість протермінованих кредитів, але банки не стали частіше йти до суду. Аналітики вважають, що вони звертаються до колекторів
Як зазначають аналітики, щоб вирішити ситуацію з неробочими кредитами, у банку є два варіанти: позиватися проти боржника в суді або продавати зовнішнім колекторам цю заборгованість.
У разі продажу боргу колекторам у середньому банк отримує лише 10% від суми заборгованості. Натомість не відкидають, що "в комплекті" йдуть корупційні ризики – у разі, якщо проблемний портфель продали за безцінь колекторській компанії, пов'язаній із банком, його посадовцями або відділом стягнення. Якщо банк звертається до суду, є шанси отримати всю суму кредиту й повернути витрати безпосередньо на судовий процес.
Від початку повномасштабного вторгнення вся банківська система змушена була перебудувати свої процеси. Opendatabot відстежував кожен суд, де банки є позивачем, відповідачем або третьою особою. Загалом торік українські банки були сторонами у 56 670 судових справах. Це на 37% менше, ніж до початку великої війни.
Перший десяток банків, які найчастіше беруть участь у судових процесах, зменшив свою активність 2022 року. Державні "ПриватБанк" і "Ощадбанк" подали позовів удвічі менше, ніж 2021-го. Найбільше падіння позовної роботи фіксують в "А-Банку" – утричі.
"Зважаючи на зростання NPL, ми очікували збільшення позовів від банків до судів, проте цього немає. Отже, банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам, що призводить до збільшення збитків і корупційних ризиків", – зазначає керівник Opendatabot Олексій Іванкін.
За словами аналітиків, щоб повертати свої кошти без корупційного складника й роботи з колекторами, банкам потрібно автоматизувати стягнення – спрощувати генерування позовів, контроль за перебуванням справ у суді, засіданнями та рішеннями, роботою судових виконавців, зокрема за допомогою відкритих даних.
"Держава за останні роки значно покращила судове стягнення: з'явився інститут приватних виконавців і автоматична система блокування рахунків боржників. Це можливість не лише офіційно повернути в банк кредитні кошти, а й поліпшити власний імідж та рівень довіри від НБУ", – додали експерти.