ВАКС конфіскував активи кримського колаборанта, депутата Держдуми Бабашова

Бабашов активно висловлює публічну підтримку путінському режиму, зазначають у Мін'юсті
Фото: Бабашов на связи Z / Telegram
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 25 березня задовольнив адміністративний позов Міністерства юстиції України до підсанкційного російського депутата Леоніда Бабашова щодо конфіскації його активів. Про це без указування прізвища депутата повідомляють на сайті ВАКС.

"Рішенням суду стягнуто в дохід держави активи, що належать відповідачу або щодо яких відповідач здійснював права, тотожні до права розпорядження ними. Мова йде про частину земельної ділянки, житловий будинок, нежитлові будівлі, транспортний засіб, корпоративні права", – ідеться у повідомленні.

Рішення може бути оскаржено протягом п'яти днів.

Те, що йдеться про депутата Держдуми РФ від "Единой России" Бабашова, уточнила у Facebook голова департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Інна Багатих.

"Підтримав закони про ратифікацію договорів про дружбу, співпрацю і взаємодопомогу між РФ та так званими "ЛНР" і "ДНР", а також низку законів, якими РФ намагається легалізувати анексію окупованих територій України. Активно висловлює публічну підтримку путінському режиму. У дохід держави стягнуто нерухомість та земельні ділянки в Автономній Республіці Крим, корпоративні права, рухоме майно", – написала Багатих.

За її словами, це 17-й задоволений позов щодо конфіскації активів, проте три рішення ще не набули законної сили, оскільки не сплив строк на подання апеляції.

Одне з них – справа Бабашова, інше – за позовом Мін'юсту до мільярдерів Аркадія та Ігоря Ротенбергів, а також Олександра Скоробогатька й Олександра Пономаренка про стягнення в дохід держави частки компаній, які володіють київським торговельним центром Ocean Plaza, і третє – про передання у державну власність підприємств, які належали російському мільярдеру Олегу Дерипасці.

Контекст:

21 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який спрощує процедуру конфіскації активів підсанкційних росіян та їхніх спільників.

Президент Володимир Зеленський ветував цей закон 5 травня. В Офісі президента пояснювали, що ухвалений Радою у квітні нормативний акт містив положення, які суперечать Конституції України (у ньому не було чітких критеріїв, за якими на людину чи компанію може поширюватися дія санкцій), а також наділяв Національне агентство з питань запобігання корупції новими повноваженнями, які виходять за межі компетенції НАЗК.

12 травня парламент підтримав закон із пропозиціями президента, Зеленський підписав його.

Унаслідок повномасштабної війни, яку в лютому 2022 року розпочала Росія, Україна зазнала збитків на суму понад $700 млрд, повідомляв прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 3 січня 2023 року. Він заявляв, що відновлювати Україну влада має намір насамперед завдяки заарештованим активам РФ.

122 власників пакетів акцій компаній, зареєстрованих в Україні, мають російське або білоруське коріння. Такі дані надала виданню "ГОРДОН" платформа великих даних Vkursi.