Унаслідок вилучення у громад військового ПДФО сили оборони втратять утричі більше – експерт

"У парламенті активно обговорюється майбутнє "військового" ПДФО. Податки з доходів військовослужбовців хочуть вилучити з бюджетів громад і зараховувати в державний бюджет. Начебто, щоб зменшити розрив між фінансуванням і потребами сил оборони. Сьогодні у Financial Times вийшла стаття директора Центру підприємництва, малих і середніх підприємств, регіонів і міст ОЕСР Ламії Камаль-Чауї, яка доводить шкоду та небезпеку даної ініціативи. Вилучення у громад ПДФО не забезпечить потреб армії, а втрати будуть в рази більшими", – зазначив Черненко.

Експерт зазначає, що у статті Financial Times є дані з нещодавнього звіту ОЕСР, де підкреслюють головну роль органів місцевого самоврядування в підтриманні життєдіяльності громад під час війни та повоєнному відновленні. 

Місцева влада дала жителям своїх громад більше, ніж просто кращі послуги – вона фактично дала їм другу армію. Також в органів самоврядування є ключ до повоєнного відновлення. Однак Україні потрібно буде зміцнити та відновити субнаціональні органи влади, перш ніж вони, зі свого боку, зможуть відновити зруйновані міста країни, цитує експерт статтю Financial Times.

"Тож якщо давати оцінку ініціативі Мінфіну вилучити з місцевих бюджетів 4% ПДФО та військовий ПДФО, то стає очевидною небезпека такого рішення. Послаблення громад, вилучення в місцевого самоврядування коштів, які вони спрямовували протягом останніх двох років на сили безпеки та оборони, суттєво ослабить Об’єднані сили Збройних сил України. При цьому 65 млрд грн на 2024 рік, які планує забрати Мінфін, неспівставні з 250 млрд грн, які, відповідно до заяв нового міністра оборони України, необхідні ЗСУ лише на чотири місяці 2023 року", – наголосив екснардеп.

Черненко підкреслив, що в разі вилучення військового ПДФО у місцевих громад армія втратить в рази більше.

"Кошти, які використовуються через місцеве самоврядування, дають кумулятивний ефект: до коштів місцевого бюджету додаються кошти мешканців, кошти бізнесу та спонсорів. Отже, забираючи кошти у громад, в армії забирають втричі більше. І одночасно руйнують унікальну мережеву систему Об’єднаних сил Збройних сил України", – резюмував Черненко.

Контекст:

30 вересня 2021 року на засіданні Конгресу місцевих і регіональних влад підписали меморандум, згідно з яким тарифи на тепло й гарячу воду в Україні взимку 2021–2022 років не зростатимуть і становитимуть 7,4 грн за 1 м&³3; для населення і 13,6 грн за 1 м&³3; для бюджетних установ. Меморандум було підписано між Кабміном, НАК "Нафтогаз України", Асоціацією міст України й Палатою місцевих влад конгресу.

Премʼєр-міністр Денис Шмигаль тоді пояснив, що держава спрямує до місцевих бюджетів 4% податку на доходи фізосіб (не менше ніж 11 млрд грн), а також у місцевих бюджетах залишать 13,44% від акцизу на пальне.

Як повідомив сайт уряду, серед головних пунктів меморандуму – домовленість про безперебійні постачання газу й фінансову підтримку громад із боку держави для безперервної роботи теплокомуненерго і незмінності тарифів.

У липні 2023 року голова Асоціації міст України, мер Києва Віталій Кличко виступив з ініціативою внести зміни до законодавства, щоб громади мали право допомагати не лише тим військовим підрозділам, які зареєстровано на їхній території або які входять до сил оборони громади, але й усім іншим. Також Кличко запропонував створити на платформі Асоціації міст України координаційну раду за участі міських і селищних голів, представників Генштабу та Міноборони, щоб допомога громад була скоординованою й максимально ефективною. Про це писав "Цензор.НЕТ".