Внутрішнє перероблення брухту принесе користь країні, а "Укрзалізниця" так покращить свої фінпоказники – ЗМІ
Українська металургія збільшує виробництво сталі, але проблемою галузі, окрім логістики, залишається дефіцит брухту, який могла б покрити "Укрзалізниця". Про це пишуть в аналітичній статті в Telegram-каналі "Монополіст" українські журналісти Сергій Головньов і Юрій Віннічук.
За даними галузевої асоціації "Укрметалургпром", у січні 2024 року Україна збільшила виробництво чавуну майже в 1,5 раза, а сталі – майже удвічі, зазначили автори.
"Це дуже позитивна тенденція. Нагадаємо що до війни гірничо-металургійний комплекс (ГМК) давав країні близько третини валютної виручки. Причини в низькій порівнювальній базі 2023 року, коли впроваджувалися ліміти на електроенергію для промисловості, та у використанні морського коридору з портів Одеси, який суттєво здешевлює експорт. У другому кварталі очікується сезонне збільшення попиту на сталь. Зокрема, через відновлення будівництва після зимового періоду", – пишуть журналісти.
Вони додали, що це можливість для України отримати валютний виторг від продукції перероблення, що означатиме фінансову стабільність, робочі місця й податки в бюджети всіх рівнів, але в цієї перспективи є два великі ризики.
"Перший – збереження логістичного хабу, який до цього часу успішно закривають сили оборони за допомогою спецоперацій у Чорному морі. Другий – дефіцит сировини – брухту, який використовується у виробництві сталі. За даними галузевої асоціації "УАВтормет", у 2023 році заготівля брухту в Україні виросла на 28% рік до року і склала 1,3 млн т. Але й експорт виріс більше ніж у три рази і склав 182 тис. т. Більшість із цього обсягу було реекспортовано в Туреччину й Індію через порти Польщі, Литви й Болгарії. Європейські металурги споживали українську сировину мінімально. У цьому році очікується зниження заготівлі в Україні через скорочення бази, заміновані території та мобілізацію", – зазначили автори.
Покрити дефіцит можуть державні монополії, які за специфікою діяльності постійно списують застаріле майно, і найбільша з них – "Укрзалізниця".
"В 2022 році УЗ продала 113 тис. т на 670 млн грн, у 2023-му – 76 тис. т на 460 млн грн. Утім, останні аукціони з продажу компанія проводила аж на початку вересня 2023 року. Уже пів року УЗ не продає брухт. У чому проблема? Торік керівництво УЗ просувало ідею реалізації брухту, у тому числі на експорт, оминаючи майданчик "Prozorro.Продажі". Така схема мала багато запитань щодо прозорості, тому уряд не дозволив УЗ такі дії. Після цього керівництво УЗ припинило будь-які контакти з учасниками ринку й залишило цю сферу свого господарювання на самоплив", – зазначили журналісти.
За їхніми даними, на складах компанії вже зібралися великі надлишки брухту.
"Байдужість, некомпетентність чи недбалість заважають УЗ отримувати додатковий дохід від продажів брухту. У поточній ситуації відновлення діалогу між УЗ і металургами – це win-win сценарій для інтересів країни. Внутрішня переробка сировини принесе користь країні, а УЗ поліпшить свої фінпоказники", – підсумували вони.