Волонтерка Ярова: Ми вигребли вже з Європи всі боєприпаси, що на складах лежали. Ми стоїмо в тих же чергах на виробництво, у яких стоять європейські країни
Українська економіка має перейти на роботу для армії. Про це в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону заявила волонтерка, членкиня громадської антикорупційної ради при Міноборони України й радниця заступника міністра оборони Дмитра Кліменкова Дана Ярова.
"Ми маємо мілітаризуватися. Ми маємо зрозуміти одну просту річ: ми вигребли вже з Європи все, на складах що лежало, по БК (боєкомплекту. – "ГОРДОН"). Абсолютно. Ми стоїмо в тих же чергах на виробництво, у яких стоять європейські країни, бо вони почали мілітаризуватися також. І нам треба зрозуміти, що ми маємо розвивати свій військово-промисловий комплекс. Ми маємо давати йому якісь преференції", – сказала вона.
Волонтерка зазначила, що географічно країну-агресора Росію від України "ніхто не відведе", кордон із нею має довжину понад 1 тис. км.
Коментуючи скандал щодо невиконання компанією львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича оборонних замовлень на сумму 1,2 млрд грн і розірвання контрактів із цими постачальниками, Ярова підкреслила, що вийшло так, що "будівельна компанія поставляла Міністерству оборони одяг військовий у той час, коли український легпром бігав і шукав собі замовлення десь за кордоном".
"У мене питання: а за рахунок чого ми будемо воювати? Воюють не тільки зброєю – воюють економіками, воюють податками, які платяться в бюджет. Ці податки потім ідуть на закупівлю зброї або на виплату заробітної плати військовослужбовцю. Підтримувати просто необхідно вітчизняного виробника. Не тільки по легкій промисловості. За два роки війни я можу констатувати як людина всередині системи: у нас дуже розвився військово-промисловий комплекс. Дуже розвився. У порівнянні... Знаєте, якби мені два роки тому сказали, що "Дано, ти будеш брати участь у запуску програми по дронах", я б сказала: "Слухайте, це нереальна історія". Але це було", – розповіла вона.
Контекст:
Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
13 грудня 2023 року міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що 2024 року Україна буде потрохи переходити на "воєнні рейки".
20 березня 2023 року в Євросоюзі погодили акт про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP), а також домовилися про спільні закупівлі боєприпасів. Для цього об'єдналися 26 країн – членів ЄС і Норвегія. Країни виготовлятимуть і закуповуватимуть боєприпаси як для поповнення своїх запасів, так і для передання Україні.
Євросоюз зобов'язався передати Україні 1 млн боєприпасів до березня 2024 року. Це планували зробити завдяки наявним запасам через укладання контрактів на спільні закупівлі й нарощування промислових потужностей. 13 листопада в ЄС заявили, що не відмовляються від своєї мети, але поки передали трохи більше ніж 300 тис. боєприпасів.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба того самого дня, говорячи про причини затримки передання європейських боєприпасів, заявив про "жалюгідний стан оборонної промисловості" ЄС.
Президент України Володимир Зеленський 11 січня 2024 року закликав тиснути на політиків Заходу, які гарантували Україні 1 млн снарядів до березня.
31 січня Bloomberg повідомило, що міністр оборони України Рустем Умєров написав лист колегам із країн Євросоюзу, у якому повідомив, що дефіцит зброї в Україні зростає щодня, і закликав союзників із ЄС зробити більше для виконання обіцянки передати 1 млн артилерійських снарядів.