Т.в.о. голови АРМА заявив, що провину топкерівників агентства в корупції ще не довели в суді
Підстав для звільнення фігурантів справи про викрадення $400 тис. із рахунків Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), немає, оскільки їхню провину не доведено в суді. Про це у відповіді на запит Mind повідомив тимчасовий виконувач обов'язків голови АРМА Дмитро Жоравович, коментуючи свої управлінські рішення щодо підлеглих, підозрюваних у корупційних злочинах.
Жоравович відповів на запитання, чому начальника одного з управлінь АРМА, голову відділу моніторингу ефективності менеджменту активів відомства Вахтанга Бочорішвілі не притягнули до відповідальності після розкриття схеми зникнення великої суми з рахунків агентства. Він заявив, що підстав для звільнення немає.
"Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суб'єктом зазіхання на порушення принципу презумпції невинуватості можуть бути не тільки суди, а й інші посадові особи та установи державної влади. Зокрема, у справі Allenet de Ribemont v. France суд констатував порушення п. 2 ст. 6 конвенції у випадку, коли під час пресконференції представник від уряду та посадові особи поліції, яким було доручено проводити розслідування, назвали підозрюваного винним ще до того, як було порушено кримінальну справу проти зазначеної особи", – наголосив Жоравович.
Mind зазначає, що, згідно зі ст. 65 закону України "Про державну службу", дисциплінарна провина – це ухвалення держслужбовцем необґрунтованого рішення, що спричинило завдання шкоди. Журналісти наголосили, що Жоравович за п'ять місяців свого керівництва не відкрив жодного дисциплінарного провадження і не притягнув нікого до відповідальності.
"Тобто не зробив нічого, щоб установити винних у розтраті майна, ступінь провини кожного. При цьому т.в.о. голови АРМА не відповів, чому він призначив відстороненого судом від посади керівника управління менеджменту активів Вахтанга Бочорішвілі на посаду начальника відділу договірної роботи АРМА. Без відповіді залишив він також інші питання", – повідомили автори матеріалу й додали, що зараз у конкурсі на заміщення посади голови АРМА бере участь 12 кандидатів і Дмитро Жоравович – один із них.
Контекст:
1 квітня 2021 року АРМА повідомило, що у приміщенні центрального апарату агентства і вдома в кількох співробітників відбуваються обшуки. Обшук проводили в тогочасного в.о. голови АРМА Віталія Сигидина, його заступника Володимира Павленка та Бочорішвілі.
Згодом правоохоронці пояснили, що слідчі Держбюро спільно з Офісом генпрокурора, Нацполіцією та СБУ провели понад 50 обшуків у межах розслідування справи про незаконне заволодіння понад $400 тис. Ці гроші були на зберіганні в АРМА, і, за даними слідства, працівники агентства перевели їх на рахунки третіх осіб.
У межах провадження про підозру повідомили шістьох осіб – за кримінальними злочинами, передбаченими ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом), ч. 3 ст. 28 (злочин, вчинений організованою групою), ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання неправомірної вигоди посадовцем у великому розмірі), ч. 4 ст. 358 (підроблення документів) КК України.
У розслідуваннях "СтопКору" та "Української правди" в лютому повідомляли, що гроші заарештували в червні 2020 року в межах справи про вбивство. Заарештоване майно передали до управління АРМА. У грудні 2020 року Ігор Король, 24-річний уродженець Угорщини, зареєстрований у Києві, звернувся до агенції по гроші – послався на рішення суду, який скасував арешт та визначив його власником коштів. АРМА перерахувало гроші Королю. Проте згодом виявилося, що суд нібито не ухвалював рішення, на яке той послався.