Зеленський має пояснити причини фінансового тиску на сектор "зеленої" енергетики – інвестор

"Перше, що нам треба зробити, – це почути публічну позицію президента України щодо питання поновної енергетики. На жаль, ви не знайдете жодного його інтерв'ю за останні два роки, де він сказав – буде "зелена" енергетика у країні чи ні", – сказав Грамотенко.

За його словами, щойно президент скаже свою думку про "зелену" енергетику, буде зрозуміло: підтримує Україна проєвропейський курс чи країна буде далі використовувати "брудні" джерела енергії. Водночас він підкреслив, що в ініціативі Кабміну щодо введення акцизного збору на "зелену" енергію немає якихось логічних пояснень.

"Економічні моделі, яких не надають, ухвалюючи такі рішення, – це перше, що лякає інвесторів. Тому що на базі чого було зроблено розрахунок цього акцизу? – зазначив інвестор. – У нас не може бути акцизу, тому що ми не торгуємо ні зброєю, ні наркотиками, ми не виробляємо ліки, ми не тютюн, ми не алкоголь, тому акциз як сама норма, як поняття, непрямий метод оподаткування сюди теж ніяк не в'яжеться".

За його словами, у цих діях інвестори бачать продовження спроби вчинити переділ ринку "зеленої" енергетики, що триває вже протягом двох років.

"Лякає, що це, можливо, фінальна точка переділу ринку енергетики між групами впливу, які контролювали "Укренерго", які контролювали "Гідроенерго", "Енергоатом" тощо. Чому це лякає? Тому що ми не впевнені, що буде завтра", – пояснив інвестор.

"У нас немає розуміння, де ж фінальна крапка. Це акциз чи це повна заборона приватному бізнесу генерувати електроенергію, і тоді у нас держава буде експропріювати ці електростанції. Напевно, це фінальна точка", – підсумував Грамотенко.

Контекст:

Влада хоче ввести акцизний податок на продаж "зеленої" електроенергії, зараз запропоновано широкий діапазон ставки – від 3,2% до 40%, точні цифри ще обговорюють, писала 22 березня "Економічна правда".

На початок травня рівень розрахунків перед інвесторами у ПДЕ в Україні становить 22%, з 22,4 млрд грн торішнього боргу держава заплатила тільки 5 млрд грн, повідомив "Главком".

"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже понад 50, загальна сума збитків за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.

За інформацією "Главкому", позов проти України подала компанія Modus Energy, яка наразі у власності громадян Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, що передбачає скорочення доходів. Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, укладеного до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей Договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.

Такі самі позови можуть подати ще до 10 інвесторів, зазначив партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Dentons Максим Сисоєв.

Затримки з виплатами виробникам електроенергії з поновних джерел енергії загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, наголошено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.

Міжнародна торгова палата звернулася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.