64% поляків вірять у примирення з Україною

Приблизно 64% поляків вірить в історичне примирення між польським та українським народами. Про це свідчать дані опитування, проведеного Центром дослідження громадської думки CBOS, повідомляє польське видання Gazeta Prawna.

81% поляків знає принаймні базові речі про польсько-український конфлікт на Волині у 1943 році. 37% багато чули про ті події.

65% із них вважають, що жертвами злочину були лише люди польської національності, 7% назвали жертвами і поляків, і українців, і тільки 1% назвав постраждалими українців.

44% респондентів вважають відносини між народами ні добрими, ні поганими. 29% переконані, що вони однозначно гарні, 13% назвали їх поганими.

47% із тих, хто оцінює польсько-українські відносини як погані, вважають, що відповідальність за них несе українська сторона. 40% покладають відповідальність на обидві сторони. 7% опитаних вважають, що за погіршення відносин відповідальна польська сторона.

Опитування проводили з 7-го до 14 червня 2018 року. У ньому взяли участь 989 дорослих жителів Польщі.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала б покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичні питання залишаються джерелом напруги між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській в пошуку та ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати в країну українцям, що демонструєть антипольські погляди.

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ ухвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоби той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Верховна Рада України ухвалила заяву, у якій засудила "спроби польської сторони прирівняти дії всіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського і комуністичного".

27 червня Сейм підтримав поправки до закону про Інститут нацпам'яті Польщі, які скасовують ст. 55а. Вона передбачала кримінальне покарання за публічні обвинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, військових злочинах або злочинах проти людяності. Також закон скасовує ст. 55b, згідно з якою до відповідальності за такі злочини могли бути притягнуті й поляки, й іноземці. Водночас частину закону про Інститут нацпам'яті Польщі, яка стосується українських націоналістів, Сейм не міняв.

Того самого дня зміни підтримав Сенат Польщі, а згодом підписав президент країни Анджей Дуда.