Адвокатка Козаченко: Права людини порушує не закон про люстрацію, а бездіяльність наших судів, які самоусунулися від правосуддя G

Права людини порушує не закон про люстрацію, а бездіяльність українських судів, які самоусунулися від правосуддя. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловила адвокатка, співзасновниця Громадського люстраційного комітету Тетяна Козаченко, коментуючи рішення Європейського суду з прав людини, який визнав порушеними права п'яти люстрованих українських чиновників.

"Коментувати рішення ЄСПЛ передчасно, бо воно вийшло тільки 17 жовтня, у ньому понад 50 сторінок. Необхідно ретельно з ним ознайомитися. Важливий момент: це рішення має оскаржити українська сторона. Доводи та пояснення, які буде надано, точно так само ретельно ЄСПЛ вивчить. Є низка питань, які багато разів порушували, зокрема я, департамент із питань люстрації – про порушення прав людей на справедливий розгляд справ у розумні терміни судовими інстанціями. Ідеться про те, що суди зупинили розгляд справ про люстрацію на роки, фактично самоусунулися від виконання обов'язків здійснювати правосуддя", – зазначила Козаченко.

За її словами, фактична відмова судів розглядати справи – це проблема українського правосуддя.

"Посадовців могли звільнити як згідно із законом про очищення влади, так і з його порушенням, неправильно застосувати норму закону або порушити процедуру. Суди фактично відмовилися розглядати ці справи, затягли їх. У цьому – порушення. Це реальна проблема українського правосуддя. Не тільки ексчиновників, але й інших позбавлено права на справедливий суд. Судових справ не розглядають у розумні терміни. Це не недолік закону про люстрацію, не недолік самих людей, а реальна проблема судової системи України, зокрема суддів, які ухилялися від виконання своїх обов'язків, фактично самоусунулися від здійснення правосуддя", – заявила адвокатка.

Вона наголосила, що українська сторона має зібрати всі необхідні документи й докази, щоб довести у ЄСПЛ свою правоту.

"Людина не може чекати місяцями й роками в підвішеному стані. Вона має право знати, чи законно її звільнили. Цікавим є той факт, що в окремих, виняткових випадках щодо самих високопосадовців такі справи все ж розглядали, і суди ухвалювали рішення про відновлення на посаді цих чиновників. Такі судові рішення свідчать про вибірковість і керованість судової системи України, яка не діяла щодо всіх позивачів однаково. Повторю, це не проблема закону, а проблема суддів. Що стосується порушення прав на приватне життя – це питання потрібно оцінити. Рішення має бути вивчено, й українська сторона має зробити все можливе, зібрати докази, документи та надати їх суду, щоб той міг їх оцінити, і щоб остаточне рішення було обґрунтованим і неупередженим", – резюмувала Козаченко.

Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років.

20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради внесли до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання вніс Верховний Суд України. Усі три подання об'єднали в одне конституційне провадження. Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання. 4 липня 2019 року суд розпочав розгляд питання.

У Мін'юсті заявили, що якщо Конституційний Суд України визнає неконституційним закон "Про очищення влади", на свої посади зможе повернутися понад 900 люстрованих чиновників.