Без висновку Конституційного Суду призначення нового глави ДБР може бути оскаржено – "Демократія через право"

Ростислав Попович: Про перезавантаження начальницького складу ДБР говорили протягом тривалого часу. Тобто це не нова ідея
Фото: Ростислав Попович / Facebook

Якщо питання про порядок призначення глав Держбюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро не буде врегульовано Конституційним Судом, то легітимність керівників цих правоохоронних органів буде поставлено під питання, заявив голова громадської організації "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" Ростислав Попович.

Якщо Конституційний Суд України не дасть свого висновку про конституційність повноважень президента призначати директора Державного бюро розслідувань, то призначення нового глави ДБР може бути оскаржено в суді, заявив голова громадської організації "Український суспільно-правовий рух: Демократія через право" Ростислав Попович у коментарі "Українським новинам".

"На сьогоднішній день багато протиріч і всі чекають висновку Конституційного Суду щодо змін до Конституції стосовно повноважень президента. Так, на сьогоднішній день є проблема. У президента виняткові повноваження відповідно до Конституції, і на сьогоднішній день є підстави говорити про легітимність призначення як директора ДБР, так і директора НАБУ. Тобто якщо це питання не буде врегульовано, то легітимність керівників цих правоохоронних органів буде поставлена під питання. Тому потрібно дивитися, чи буде висновок КС до того моменту, коли Рада проголосує за законопроєкт про ДБР. Якщо буде цей висновок, то фактично зможуть у легітимний спосіб призначити нового директора ДБР, якщо його не буде, то знову ж, буде велике питання, яке знову відкриває шлях до оскарження призначення директора ДБР або в.о.", – пояснив Попович.

Голова громадської організації вважає, що нинішній директор ДБР Роман Труба не справляється з обов'язками.

"Про перезавантаження начальницького складу ДБР говорили протягом тривалого часу. Тобто це не нова ідея і такі правки в законопроєкті з'явилися не просто так, оскільки після парламентських виборів усі говорили про перезавантаження правоохоронних органів. Це не новина, просто була дискусія про те, чи доцільно це робити і коли це робити. Якщо говорити про креатуру Романа Труби, то, м'яко кажучи, він не справляється зі своєю діяльністю. Ми бачимо тільки піар, боротьбу з Радою громадського контролю і небажання створювати дисциплінарну комісію", – заявив він.

Верховна Рада на засіданні 3 вересня включила до порядку денного сесії законопроєкт №1014, згідно з яким повноваження президента призначати і звільняти глав Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань буде закріплено в Конституції України. Депутати подали документ до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності його вимогам Основного закону.

Представник президента в Конституційному Суді України Федір Веніславський заявив, що законопроєкти про внесення змін до Конституції, які Рада 3 вересня подала до КСУ, депутати зможуть розглянути на наступній сесії, яку розпочнуть у 2020 році.

15 листопада Рада почала розглядати у другому читанні законопроєкт №2116 про зміни до закону України "Про Державне бюро розслідувань". Депутати, зокрема, підтримали звільнення глави відомства Романа Труби після набуття чинності змін до закону і перезапуску відомства.

Згідно з текстом законопроєкту, директора ДБР призначатиме президент України за поданням конкурсної комісії без подання прем'єр-міністра. У нині чинному законі президент призначає директора ДБР за поданням прем'єра України відповідно до рішення конкурсної комісії. Окрім того, забезпечення роботи конкурсної комісії тепер буде організовувати центральний апарат ДБР, а не секретаріат Кабміну.

Нардепи не встигли розглянути законопроєкт 15 листопада, наступне пленарне засідання Ради має відбутися 3 грудня.