Дружина Тетяна, син Нікіта, собака Sobaka і горілка "Путінка". Що пов'язує з Росією експерта, який натякнув на постачання українських ракетних двигунів у КНДР
Напередодні впливова американська газета The New York Times опублікувала статтю про ракетну програму КНДР. У ній ішлося, що двигуни на північнокорейських ракетах можуть бути українського походження. Такого висновку дійшов старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкл Еллеман (Michael Elleman). Пізніше з'ясували, що експерт може бути пов'язаний із Росією: у 90-х він очолював програму скорочення ракетних озброєнь у РФ, його дружина, імовірно, росіянка. Це стало приводом засумніватися в неупередженості Еллемана. "ГОРДОН" розповідає, що відомо про цю людину.
Еллеман закінчив Каліфорнійський університет за спеціальністю "фізика". Потім приблизно 20 років працював в американській авіабудівній компанії Lockheed Martin, займаючись дослідженнями в галузі твердого ракетного палива, технології ліквідації озброєнь, ядерних ефектів і дослідженням спеціальних матеріалів.
У 1995–2001 роках Еллеман очолював програму з демонтажу застарілих ракет далекого радіусу дії в Росії. На початку 2000-х провів 18 місяців у комісії ООН зі спостереження, контролю й інспекцій як експерт із ракет для місій з інспекції зброї в Іраку. У 2004–2009 роках працював в американській консалтинговій фірмі Booz Allen Hamilton, де вів програми зниження загроз, спонсоровані міністерствами оборони й енергетики США. Співпрацював з Агентством зі скорочення військової загрози.
Із 2009 року Еллеман обіймає посаду старшого наукового співробітника з питань протиракетної оборони Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). На цій посаді він проводив оцінку ракетного потенціалу Ірану, писав матеріали про співпрацю США, НАТО і Росії в галузі протиракетної оборони. На сайті Інституту наголошено, що зараз Еллеман вивчає ракетно-космічні програми Ірану і Північної Кореї.
У його профілі у Twitter зазначено, що він живе у Вашингтоні, уболіває за баскетбольний клуб "Голден Стейт Ворріорз" і бейсбольну команду "Сан-Франциско Джаєнтс". У Twitter Еллеман часто критикує президента США Дональда Трампа, зокрема за політику щодо іммігрантів із мусульманських країн, а також репостить новини про Північну Корею.
Остання активність у його Facebook-акаунті – у листопаді 2015 року. Ще сьогодні вранці сторінка Еллемана була відкритою, але після полудня він змінив статус приватності – тепер його стрічка доступна тільки друзям. Однак кілька скріншотів сторінки, які можуть свідчити про зв'язки експерта IISS із Росією, доступні на сторінці українського журналіста, співзасновника PR-агентства "Красні комунікації" Артема Соколенка.
На підставі деяких фотографій, які було опубліковано в профілі Еллемана, можна зробити висновок, що його дружину звуть Тетяна, і вона, імовірно, росіянка. Еллеман викладав її фото в російській військовій формі, та чи служила вона у збройних силах РФ, незрозуміло. Їхнього сина звати Нікіта, собаку – Sobaka. Крім того, експерт, судячи з усього, стежить за політичним життям у Росії. Улітку 2013 року Еллеман опублікував фотографію порожньої пляшки горілки "Путінка": він випив її з друзями "на знак протесту" проти нових російських законів, що обмежують права геїв.
Також Соколенко звернув увагу, що деякі пости Еллемана коментував користувач Олег Шульга. У його профілі вказано, що він – колишній офіцер міністерства оборони РФ. Як і Еллеман, Шульга в різний час працював у Lockheed Martin, ООН, американському Агентстві зі скорочення військової загрози і консалтинговій компанії Booz Allen Hamilton.
"Виходить, що більшість "західних експертів", які критикують Україну, так чи інакше були в минулому пов'язані з Росією. Це ще не conspiracy theory, але, принаймні, цікаво", – зазначив заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін.
Наступного дня після публікації резонансної статті і сам Еллеман, і Міжнародний інститут стратегічних досліджень підкреслили, що експерт не звинувачував уряд України або КБ "Південне" у постачанні ракетних двигунів Північній Кореї.
"Ми хотіли б звернути увагу на наступний рядок у доповіді пана Еллемана: "Це не є припущенням, що український уряд було залучено (до передавання технологій), і не обов'язково припускає, що було залучено керівників "Південмашу". У доповіді йдеться про джерело двигуна РД-250. Він не називає приватних осіб або організацій, пов'язаних із його передаванням Північній Кореї", – заявив російському агентству "РИА Новости" представник інституту.
Зі схожим спростуванням Еллеман виступив у Twitter.
"Дозвольте мені уточнити щодо джерела надходження двигунів для міжконтинентальних балістичних ракет КНДР: "Південне" – одне з кількох можливих джерел. У Росії є й інші потенційні можливості. Я не вірю, що українська влада знала або сприяла (передаванню двигунів), у разі, якщо двигуни – українського походження. Навпаки, Україна заарештовувала північнокорейців у 2012 році (мова йде про громадян Північної Кореї Рю Сонгчель і Лі Тхекіль, засуджених в Україні до восьми років позбавлення волі за шпигунство на КБ "Південне"; вони ще відбувають покарання у Житомирі. – "ГОРДОН")" – написав Еллеман.
Українська влада також спростовує припущення, що Київ постачав двигуни Пхеньяну. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов уважає ці дані провокацією.
Прес-служба "Південмашу" висловила жаль, що The New York Times опублікувала цей матеріал, а думку Майкла Еллемана назвала "некомпетентною". Генеральний конструктор КБ "Південне" Олександр Дегтярьов припустив, що двигуни, які використовують у Північній Кореї, могли скопіювати з українських.