Ексголова НКРЕКП Вовк: Ситник почав перекладати на інших відповідальність у позбавленій будь-яких підстав справі про формулу "Роттердам плюс"

Ексголова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Дмитро Вовк заявив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затягують справу про формулу "Роттердам плюс". Про це він написав у своєму Facebook 6 березня.

"Учора пообіцяв дати свій прогноз щодо медійно-юридичної бульбашки під назвою "розслідування "Роттердам плюс". Підштовхнуло до цього наближення вже року "розслідування" і місяця від моменту "підозр". Виправдалися майже всі прогнози від вересня 2019-го (пост нижче). Зараз НАБУ/САП, усвідомлюючи хиткість "доказової" бази, уникаючи розгляду по суті своїх фальсифікацій у суді і працюючи в режимі "підозра = доведена провина = PR зірочки", може нам запропонувати продовження затягування з паралельним ситуативним піаром. "Уже майже весна" – час звітів правоохоронців та річниця нового президента, що змушує продемонструвати хоч щось із подальшим традиційним затягуванням", – вважає він.

Вовк додав, що затягування спричинене хиткістю доказової бази і численними порушеннями під час проведення розслідування, але антикорупційні органи можуть запропонувати спроби створення "доказів провини".

"Підозри" від серпня 2019-го базувалися на псевдоекспертизі про "збитки", де основою була "аналітична записка" співробітника НАБУ. Жваві детективи в дусі фальшивомонетників намалювали цей документ, хоча самі його не визнають і слабко вірять у нього. Часи середньовіччя минули, однак караність таких дій залишилася і конкретні діячі з НАБУ відчувають невідворотність покарання. Саме тому потрібно розпочати пошук невдумливих і довірливих громадян, яких схилятимуть стати масовкою виконавців для фальсифікації доказів. Схиляти, підігруючи "високій компетенції", службовим становищем, "благородній меті", духу часу й іншим емоційним речам. Тому що сухе оцінювання таких прохань упирається в персональну відповідальність за ймовірні незаконні дії і водночас миттєве "випаровування" прохачів", – попередив він.

Ексголова НКРЕКП підкреслив, що директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник останнім часом змінив свою риторику.

"Яскраве свідчення такого підходу – фрагмент млявої, непереконливої промови Ситника з опущеними очима у Верховній Раді з такою тезою: "Наша хата скраю. Мандат НАБУ – умовити САП на підозру, а далі трава не рости". Утеча НАБУ від відповідальності. Четвертий рік витрачання коштів і дешевого політичного піару з боку НАБУ вочевидь матиме "термін придатності". 7 лютого під час останнього брифінгу Ситник, який раніше особисто брехав і стверджував замість суду незаконність "Роттердам плюс", почав перекладати відповідальність – тепер це саме "детективи впевнені" і його, нещасну заблудлу овечку, "переконали в залізній доказовій базі" і черговій "фінішній прямій", – акцентував Вовк.

На його думку, саме тому частина співробітників НАБУ спробували перейти в Генпрокуратуру.

"Ці два чинники, очевидно, підштовхнули низку співробітників НАБУ до спроби втечі пройти конкурс в Офіс генерального прокурора, що, як уже відомо, не відбулося у зв'язку з вибуттям на одному з етапів. Погодьтеся, не стикується з: кар'єрним зростанням або зростанням офіційного матеріального забезпечення; "доведенням" до фінішу своєї єдиної "праці" за три роки – фальсифікації "розслідування" стосовно "Роттердам плюс", лише б Ситник міг піаритися. Підозрюю посилення цих тенденцій із започаткуванням відставки Ситника", – резюмував колишній голова НКРЕКП.

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності закон про новий ринок електроенергії, формула "Роттердам плюс" припинила дію.

Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Європейська асоціація вугілля та лігніту Euracoal також дійшла висновку, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обґрунтованим підходом.

Слідство щонайменше п'ять разів змінювало запитання експертам, намагаючись дістати від них висновки про необґрунтованість формули та про завдані її застосуванням збитки, повідомило 8 жовтня видання Delo.ua з посиланням на матеріали листування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.