Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ). Про це повідомила на прес-конференції в прес-центрі видання "Главком" адвокат Ірина Одинець. Вона представляє інтереси екс-членів Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Юрист нагадала, що 2016 року низка громадських діячів подала в Окружний адміністративний суд Києва позов про визнання незаконною постанови НКРЕКП "Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії" №289 від 3 березня 2016 року. Одним із пунктів постанови була індикативна ціна на вугілля. Суд відмовив позивачам, і в листопаді 2017 року вони знову звернулися в ту саму інстанцію з новим позовом про визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, яка не переглядала формули. Громадські діячі вимагали зобов'язати комісію затвердити нову формулу для розрахунку ціни на вугілля і попросили суд призначити комплексну товарознавчу і судову економічну експертизу.
"У грудні 2017 року така експертиза була призначена судом. Через вісім місяців, 8 серпня 2018 року, як свідчить ухвала Окружного адміністративного суду, суд отримав висновок експертів. Експертизу провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз", – повідомила Одинець.
Адвокат підкреслила, що призначена на вимогу позивачів експертиза підтвердила обґрунтованість формули, а також установила, що методика розрахунку не завдала шкоди економіці, а голова НКРЕКП і члени комісії не зловживали службовим становищем.
"Згідно з висновками, експерти КНДІСЕ свідчать про наступне: прийняття постанови не є ініціативою Нацкомісії. Формула є наслідком Директиви ЄС 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року, договору про членство України в Енергетичному співтоваристві, Угоди про асоціацію України з ЄС, рекомендацій Антимонопольного комітету України від 17 вересня 2015 року. Формула затверджена Міністерством енергетики та вугільної промисловості; прийняття постанови є економічно обґрунтованим; формула визначення ціни енергетичного вугілля є економічно обґрунтованою; формула не може спричинити збитки державі, оскільки дослідженням встановлено, що методика визначення ціни енергетичного вугілля є економічно обґрунтованою", – перерахувала юристка.
На результат експертизи не впливала жодна зі сторін, підкреслила Одинець.
"КНДІСЕ – це не просто одна з провідних експертних установ. У найгучніших своїх справах НАБУ майже завжди звертається до КНДІСЕ. Результати експертизи КНДІСЕ ставлять питання про закриття справи, яку розслідує НАБУ. Експерти довели, що формула не завдала збитків державі. А згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу, без завдання збитків кримінальна відповідальність не настає", – резюмувала адвокат.
17 серпня 2017 співробітники Національного антикорупційного бюро України провели обшуки в НКРЕКП у межах кримінального провадження у справі "Роттердам плюс".
Тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк усі обвинувачення НАБУ відкидав.
Нацкомісія звернулася в секретаріат європейської Енергетичної спільноти з проханням провести незалежний аналіз діяльності, повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна". У звіті, опублікованому в березні 2018 року, секретаріат енергоспільноти визнав роботу регулятора прозорою і повідомив, що низка рішень НКРЕКП потребує додаткового вивчення.