+8 Київ
Європейська асоціація вугілля та лігніту (Euracoal) дійшла висновку, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обґрунтованим підходом. Про це йдеться у звіті асоціації, опублікованому на сайті Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
"У середині 2016 року [в Україні] було введено методику НКРЕКП для визначення ціни вугілля, яке постачають на електростанції, основане на ціні імпортної альтернативи. Формульний підхід є тимчасовим рішенням до впровадження лібералізованого ринку. Інші країни у схожій ситуації використовують або використовували ціну імпортної альтернативи як стартову точку для встановлення внутрішньої ціни, пропонуючи у такий спосіб вітчизняним виробникам імпортний паритет. Як приклад можна навести Туреччину і Китай. В іншому разі ризик того, що місцеві шахти будуть змушені закритися, стає неконтрольованим", – зазначено у звіті.
Загалом експерти Euracoal визнали прив'язку ціни енергетичного вугілля в Україні до індексу API2 основного європейського хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен) обґрунтованим підходом.
"В Україні ціноутворення регулює держава. НКРЕКП використовує методологію, що спирається на хаб Північно-Західної Європи, – індекс API2. Це властиво нинішньому європейському ринку, оскільки є мало прикладів країн, де ціну на вугілля не оцінюють згідно з API2. Цей індекс є найкращим індикатором зміни цін на вугілля для України", – наголошують у звіті.
Формулу "Роттердам плюс" було введено постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року "Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ціни електричної енергії". Згідно з постановою, у ціну електроенергії закладено вартість вугілля з огляду на котирування індексу API2 європейського хаба ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен).
23 серпня 2018 року Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), скасувала формулу "Роттердам плюс" у зв'язку з початком дії нового ринку електричної енергії.
