Фесенко: Чому від конкурсного відбору губернаторів відмовилися саме зараз? Президент страхується G

Фесенко: В умовах військово-політичного конфлікту з РФ не варто поспішати з адміністративною децентралізацією
Фото: Nick Davydiuk / Facebook

Після ухвалення Верховною Радою змін до закону "Про державну службу" головним фактором стає не призначення президентом голів ОДА, а їхнє звільнення, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог Володимир Фесенко.

Після президентських виборів в Україні, найімовірніше, буде відновлено процедуру конкурсного відбору кандидатів на посади голів облдержадміністрацій. Таку думку виданню "ГОРДОН" висловив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, коментуючи набуття чинності закону, що скасовує положення про конкурсний відбір голів місцевих державних адміністрацій і керівників центральних органів виконавчої влади.

"Губернаторів і раніше призначав президент. Однак процедуру відбору кандидатів проводили на конкурсній основі. Кандидатури подавав Кабмін, а президент затверджував їх своїм указом. Це було і раніше, і зберігається зараз. Але тепер вони відмовилися від конкурсу. Я сподіваюся, що тимчасово. На мою думку, за деякий час ми знову повернемося до конкурсного відбору кандидатів на посади голів ОДА. Найімовірніше, це відбудеться після президентських виборів. Хоча конкурсна процедура, звісно ж, вимагає вдосконалення", – зазначив Фесенко.

За його словами, президент звертає увагу голів ОДА на те, що вони підпорядковуються безпосередньо йому.

"Чому від конкурсного відбору губернаторів відмовилися саме зараз? Президент страхується. Вплив губернаторів, за винятком кількох регіонів, на виборчий процес був обмеженим. А тепер – тим більше. Залучити так званий адмінресурс зараз стало складніше, ніж раніше. Нині набагато краще працюють корупційні механізми. Зміни до закону про призначення губернаторів потрібні були президенту через посилення політичної напруги у країні. Глава держави через зміни у законодавстві демонструє губернаторам, що тепер вони безпосередньо йому підпорядковуються", – наголосив політолог.

Він уважає, що владі України не варто поспішати з реалізацією адміністративної децентралізації.

"Зараз головним фактором стає не призначення голів ОДА, а їхнє звільнення. Президент хоче контролювати губернаторів, щоб уникнути ризиків утрати того чи іншого регіону через прояви сепаратизму. А тривала конкурсна процедура послаблювала його можливості. Також він зможе впливати на ОДА, якщо вони ухвалюватимуть не ті політичні рішення. Загалом, я вважаю, що в умовах військово-політичного конфлікту з РФ не варто поспішати з адміністративною децентралізацією", – резюмував Фесенко.

Зміни до закону "Про державну службу" Верховна Рада ухвалила 9 листопада.

"Метою законопроекту є приведення окремих положень законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про Кабінет Міністрів України" та "Про державну службу" у відповідність зі статтями 106, 116, 118 Конституції України", – ідеться в пояснювальній записці до документа.

Закон "Про держслужбу" Верховна Рада ухвалила 10 грудня 2015 року.

Ухвалення документа було однією з умов виконання Києвом угоди про фінансування контракту для України з розвитку держави, підписаного 13 травня 2014 року у Брюсселі.

Законом передбачено конкурсний порядок прийому на держслужбу та визначено порядок його проведення. Водночас вакантні посади, на які не оголошено конкурсу, підлягають скороченню. Серед вимог до держслужбовців – володіння державною мовою та наявність відповідного досвіду роботи.