Голова комітету Ради із зовнішньої політики: Для мене особисто залишається загадкою, хто змусив Путіна приїхати в Мінськ

Росія намагається зірвати мінський процес. Таку думку в інтерв'ю агентству "РБК-Україна" висловив народний депутат від фракції "Слуга народу", голова парламентського комітету із зовнішньої політики та віцепрезидент Парламентської асамблеї Ради Європи Олександр Мережко.

"Якщо говорити про мою суб’єктивну думку, то раніше була відносна тиша на фронті, але в останні дні посилюється агресивна поведінка російських окупаційних військ. Ці війська знаходяться під контролем Кремля. І все, що відбувається, робиться або за наказом, або за згоди президента Росії. І це погана ознака. Це в певному сенсі намагання зірвати мінський процес, і заяви Путіна теж налаштовані критично до мінського процесу", – зазначив Мережко.

За його словами, Росія може поводитися порівняно спокійно тільки під потужним тиском інших країн (США, Європи), під тиском санкцій.

"Якщо її лишити без цього, градус їхньої агресивності завжди підвищується. Ось, у мінському процесі формально США не представлені, але всі розуміють, що вони відіграють велику роль. Для мене особисто залишається загадкою, хто змусив Путіна приїхати в Мінськ. Цей хтось повинен був мати величезний вплив, щоб змусити "російського царя" поїхати в Мінськ і сісти за стіл переговорів. Тобто ми не бачимо увесь цей механізм того, що відбувається, ми хіба що можемо будувати гіпотези", – підкреслив голова парламентського комітету.

Коментуючи останні домовленості тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі про створення консультативної ради, Мережко підкреслив, що жодних прямих переговорів між Україною та ОРДЛО не було, немає і не буде.

"І жодного статусу спостерігача РФ не отримає. Я, чесно кажучи, дуже здивований такими версіями подій, які, на мою думку, свідомо чи несвідомо лише на руку кремлівській пропаганді та інтересам Росії. Насправді, переговори по суті є між Україною й Росією, так само як і стан війни є між Україною та Росією. Війни, причиною якої стала збройна агресія Росії проти України", – додав голова парламентського комітету.

У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого.

Переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії. На переговорах у Мінську присутні представники бойовиків "ДНР" і "ЛНР".

11 березня 2020 року в Мінську тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася про створення так званої консультативної ради. Після засідання українська сторона не уточнила, чим саме він буде займатися, але РФ і бойовики "ДНР" і "ЛНР" заявили про "майданчик для прямого діалогу між сторонами конфлікту".

13 березня видання ZN.UA опублікувало документ про створення ради. До нього мають увійти по 10 представників від України і ОРДЛО з правом вирішального голосу, а також по одному представнику від ОБСЄ, Німеччини, Франції та Росії з правом дорадчого голосу. На думку журналістів видання, рішення про створення цього органу "фіксує суб'єктність ОРДЛО", а бойовики здобудуть право голосу нарівні з Україною, тоді як Росія отримає статус спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

В Офісі президента України заявили, що рішення про створення консультативної ради було ухвалено після консультацій із представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини про виконання домовленостей саміту "Нормандської четвірки", що відбувся у грудні 2019 року. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак запевнив, що створення консультативної ради не є кроком до офіційного визнання окупаційної влади не підконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей. За його словами, рада розглядатиме питання з пакета Мінських домовленостей і даватиме рекомендації, які може бути використано або не використано в роботі політичної підгрупи".