Ірина Геращенко про ПАРЄ: Заяви представників угорської та румунської делегацій виглядали як приховані територіальні претензії до України
Риторика представників Румунії та Угорщини під час обговорення українського закону "Про освіту" в Парламентській асамблеї Ради Європи має передвиборчий характер і спрямована на мобілізацію власного електорату, уважає перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.
Доповідачів із Румунії та Угорщини під час обговорення резолюції про закон України "Про освіту" в Парламентській асамблеї Ради Європи обрав, "на жаль", електронний жереб. Про це повідомила у Facebook член української делегації в ПАРЄ, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.
"Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегацій узагалі іноді виглядали як приховані територіальні претензії до України, і це неприпустимо. Також їхня риторика носить передвиборчий характер і направлена на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики борються за своїх співвітчизників у всіх куточках світу", – написала вона.
За словами Геращенко, "нечесно використовувати внутрішні електоральні теми для погіршення взаємин із найближчими сусідами".
"У цій дискусії і в своїх поправках румунські й угорські колеги, по суті, перекреслюють право українських дітей (етнічних румунів та угорців) вивчити українську, бути більш конкурентними і мати рівні шанси на вищу освіту. Прикро, бо це не працює на інтереси дітей. Це працює на інтереси дорослих дядь і тьоть – політиків із сусідніх країн", – заявила вона.
Геращенко вважає, що ухвалена з ініціативи угорської та румунської делегацій резолюція "має подвійні стандарти".
"Чекаємо висновків Венеціанської комісії і працюємо далі над реформуванням країни і над посиленням нашої єдності. Усередині країни і зовні", – написала вона.
Сьогодні ПАРЄ ухвалила резолюцію, у якій висловила стурбованість новим українським законом "Про освіту". У документі підкреслено, що новий закон призведе до значного скорочення прав національних меншин. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.
Під час дебатів представник Румунії Аттіла Короді заявив: "Тиск на меншини нічого доброго вам не дає. Добросусідські зв'язки з Угорщиною, Румунією, Польщею необхідні. Якщо ви будете підривати мости, це вашій країні не допоможе".
Глава угорської делегації Жольт Немет уважає, що "закон "Про освіту" спрямований на викорінення плюралістичної з погляду викладання системи освіти". На його думку, в Україні хочуть "викорінити систему викладання іншими мовами".
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.
Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.
Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія і Греція.
26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".