-1 Київ
Російська влада засудила новий український закон "Про освіту". Про це йдеться в коментарі департаменту інформації і друку міністерства закордонних справ РФ.
"Хоча в законі російської мови не згадують, очевидно, що головною метою нинішніх українських законотворців є максимальне обмеження інтересів мільйонів російськомовних жителів України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму", – підкреслили у відомстві.
У МЗС РФ додали: "Розглядаємо цей крок як спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни".
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект №3491-д "Про освіту". Документ уводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів залежатиме від підсумків їхньої сертифікації. Також розширено використання української мови у сфері освіти.
"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільна і початкова освіта здобувається рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск іде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – сказала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Державний секретар уряду Угорщини з питань національної політики Янош Потапі назвав "безпрецедентним порушенням" прав 150 тис. угорців, які проживають в Україні, рішення ВР розширити вживання української мови у сфері освіти. За його словами, новий закон суперечить Конституції.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що країна повністю припинить міжнародну підтримку України через освітню реформу.
Своє занепокоєння також висловило міністерство закордонних справ Румунії.
Президент Молдови Ігор Додон закликав "київську владу переглянути нову політику щодо етнокультурних меншин".
МЗС Польщі заявило, що простежить за застосуванням положень нового українського закону про освіту.
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України Петра Порошенка ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала у 2003 році, а також закону "Про національні меншини в Україні" та міжнародним договорам.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов, та водночас є "проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатська область) цього року не склали зовнішнього тестування з української мови".
