+12 Київ
Угорщина у зв'язку з ухваленням в Україні освітньої реформи не підтримуватиме важливих для Києва міжнародних рішень. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, повідомляють на сайті угорського міністерства закордонних справ та зовнішніх економічних зв'язків.
Сіярто викликав посла України в Угорщині Любов Непоп у зв'язку з ухваленням Верховною Радою нової редакції закону "Про освіту". За словами прес-секретаря МЗС Угорщини Тамаша Менцера, міністр має намір особисто повідомити, що вважає новий український закон "ганебним і безчесним".
Сіярто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи в міжнародних організаціях. Він повідомив, що Угорщина відтепер не підтримуватиме важливих для Києва рішень.
Менцер додав, що на всіх форумах Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва у Європі та Європейського союзу Угорщина порушуватиме питання про внесення поправок до мовної статті закону України про освіту.
5 вересня парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект №3491-д "Про освіту". Документ вводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів залежатиме від підсумків їхньої сертифікації. Також розширено використання української мови у сфері освіти.
"Підхід, який там закладений, такий, що дошкільна і початкова освіта здобувається рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск іде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – сказала міністр освіти та науки України Лілія Гриневич.
6 вересня державний секретар уряду Угорщини з питань національної політики Янош Потапі назвав "безпрецедентним порушенням" прав 150 тисяч угорців, які проживають в Україні, рішення Верховної Ради розширити вживання української мови у сфері освіти.
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України Петра Порошенка ветувати новий закон про освіту. На його думку, закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала у 2003 році, а також закону "Про національні меншини в Україні" та міжнародним договорам.
