Яременко: Україні потрібно показати Угорщині, що її кавалерійські наскоки на нас не пройдуть G

Українська дипломатія повинна активно перешкоджати діям Угорщини, спрямованим проти Києва через закон "Про освіту", заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" український дипломат, колишній генеральний консул України у Стамбулі, голова благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

"Мета Угорщини досить конкретна. Вона хоче реалізувати в Україні своє бачення етнічної політики, яка вигідна самій Угорщині. Вона намагається домогтися своїх цілей дипломатичними методами. Це тиск на Київ. Угорці досить послідовні у своїх діях. Українська дипломатія для того й існує, щоб відбивати такі нападки, які дозволяє собі Угорщина. Також потрібно сказати, що на початку наступного року в Угорщині будуть вибори. І місцеві політики уявляють Україну таким собі хлопчиком для биття, на якого можна нападати і критикувати абсолютно безпечно для себе. Тому Україні потрібно показати Угорщині, що її кавалерійські наскоки на нас не пройдуть", – наголосив Яременко.

На його думку, згода влади України обговорювати з угорською стороною ухвалений закон лише погіршує ситуацію.

"Українська влада погоджується на діалог з угорцями і тим самим підіграє їм. Це спрощує завдання угорським політикам і дає змогу їм видавати те, що відбувається, як якісь свої дипломатичні перемоги. До того ж це підстьобує їх продовжувати тиснути на Київ. Мені здається, що діалог потрібно вести саме з тими країнами ЄС, які не мають претензій до України через новий закон. Те саме стосується Європейської та Венеціанської комісій. Потрібно, щоб було винесено чіткий вердикт, чи відповідає цей закон європейській практиці та законодавству. І після цього всі дискусії матимуть зовсім інший характер. Якщо висновок буде на нашу користь, Україна навіть зможе перейти в атаку на Угорщину. Якщо ні – доведеться швидко змінювати закон. Але на сьогодні угорці не хочуть змінювати свою позицію, тому переконати їх не вдасться", – зазначив Яременко.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія та Греція.

26 вересня в міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон унеможливлює діяльність угорських шкіл в Україні та відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС у повному обсязі набула чинності 1 вересня.

12 жовтня закон обговорять у Парламентській асамблеї Ради Європи.