Керівник проекту ЄС "Право-Justice": Вершина можливої довіри суспільства до судів – 70–75%. В Україні це 5–10%
Судові системи посткомуністичних країн поки що вразливі, зазначив керівник проекту Євросоюзу "Право-Justice" Довідас Віткаускас.
В Україні рівень довіри суспільства до судової системи – 5–10%. Про це в ефірі "Радіо Свобода" сказав керівник проекту Євросоюзу "Право-Justice" Довідас Віткаускас.
Він зазначив, що спроби контролювати судову владу існують скрізь, зокрема у розвинених демократіях.
"Різниця між демократіями, які відбулися, і молодими демократіями полягає в тому, що, дивлячись на такі спроби політиків іноді перетнути межу, існує підзвітність судової влади, у розвинених демократіях є правила, підходи та інститути, що відбулися. Посткомуністичні країни ще вразливі. Приклад Польщі, Угорщини це показує... Позитивна траєкторія є. Над цим треба працювати. Вершина довіри, якої можна досягнути у суспільстві до судів – між 70% і 75%. Це цифри загальної довіри населення, включно з тими, хто ніколи не був і навіть не знає, як працюють суди. Це цифри, яких досягають скандинавські країни і Голландія. У Литві на сьогодні – 50%. В Україні ця цифра залежить від різних факторів – десь між 5% і 10%", – сказав експерт.
Він наголосив на важливості незалежності судової системи України.
"Незалежність судової влади не означає абсолютної відсутності контролю. Незалежність – це зачить, що судова влада управляється самостійно, але управляється. Останніх 25 років в Україні під словом "незалежність" приховувалася відсутність відповідальності, підзвітності суспільству. Незалежність – не означає свавілля, це певний контроль судової влади самої себе через органи судового самоуправління. Саме тут досягти золотої середини – і є ключове завдання всіх реформ. Дотримуватися незалежності, з одного боку, а з іншого – створити систему підзвітності, щоб судді були залежними від бюджету, довіри суспільства, здорового глузду, зрештою", – заявив Віткаускас.
Експерт вважає, що суддям потрібно виплачувати зарплати більші, ніж середні в країні, але не надто великі.
"Середньоєвропейський стандарт (на основі даних Ради Європи) – зарплата судді вдвічі вища середньої зарплати по країні. Зарплата судді вищого суду в країні (касаційний суд або ж вищий) – у чотири рази вища, ніж середня в країні. Сьогоднішні зарплати суддів ВСУ набагато більші, ніж середня зарплата в Україні. Вищі, напевне, у 20 разів! Розуміючи виключні умови і ризик корупції в країні, я не сказав би, що така політика не є розумною. З іншого боку, наші колеги і друзі з Верховного суду України мають зараз дуже ретельно дивитися, як вони працюють. Тому що ще, напевно, не заслужили, із погляду більшості в суспільстві, таких високих зарплат", – сказав він.
У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя.
Ними скасовують процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний термін. Також ліквідовують вищі спеціалізовані суди та створюють касаційну інстанцію, яка гарантує захист права на справедливість громадянину України. Передбачено поступове підвищення окладу суддів до 30, 50 і 75 мінімальних заробітних плат залежно від рівня суду.
У ніч на 21 грудня 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган покликано замінити Вищу раду юстиції в межах судової реформи. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх до іншого суду, давати згоду на затримання чи арешт судді.
15 грудня 2017 року в Україні почав роботу новий Верховний Суд. Суддів президент України Петро Порошенко призначив 11 листопада.
22 грудня у Вищій раді правосуддя повідомили, що в межах судової реформи планують ліквідувати 142 місцеві загальні суди і створити 74 окружні. Це передбачено проектами указів президента України "Про ліквідацію місцевих загальних судів та утворення окружних судів". Мова йде, зокрема, про ліквідацію 10 районних судів Києва і створення замість них шести окружних судів.