Клімкін: Сподіваюся, Угорщина також буде активно підтримувати допомогу ЄС і НАТО Україні

Клімкін: Зі свого боку, можу впевнено заявити про проугорськість України
Фото: Pavlo Klimkin / Facebook

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що підтримка Угорщиною Української держави у зв'язку з актом російської агресії в Чорному морі найкраще може захистити угорців Закарпаття.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив сподівання, що у зв'язку з актом російської агресії Угорщина підтримає допомогу Україні з боку Європейського союзу і НАТО. Про це Клімкін написав на своїй сторінці у Facebook.

"Минулої неділі Україну і світ сколихнули події в Чорному морі. Це перший збройний напад, який армія РФ здійснила, не приховуючись, під своїм прапором. Сподіваюся, в Угорщині розуміють, що це загроза не тільки Україні... Тому в праві очікувати максимальної допомоги й підтримки як від ЄС та НАТО, так і від кожної країни, яка є членом цих союзів. Це диктує здоровий глузд, цього вимагає елементарний інстинкт самозбереження Європи. Сподіваюся, Угорщина також активно підтримуватиме допомогу ЄС та НАТО Україні", – написав Клімкін.

Він підкреслив, що це буде найкращим способом захистити від російської загрози українських угорців.

Глава українського МЗС нагадав, що напередодні з'явилася заява прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на підтримку України.

"Коли міркував над цим текстом, якраз з'явилася заява Віктора Орбана щодо підтримки України. Мабуть, угорський прем'єр-міністр мене підсвідомо почув. Зі свого боку, можу впевнено заявити про проугорськість України", – додав глава МЗС.

Відносини України та Угорщини погіршилися у вересні 2017 року після ухваленого Верховною Радою закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Угорщина висловила занепокоєння майбутнім угорської меншини в Україні. Закон уже набув чинності, але для врегулювання ситуації Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му).

Переговори між Києвом і Будапештом тривають. У МЗС Угорщини попередили, що через закон "Про освіту" Будапешт блокуватиме будь-яке подальше зближення України з ЄС і НАТО.

25 листопада РФ обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які збиралися пройти через Керченську протоку в Азовське море. Із 24 захоплених українців троє дістали поранення.

ФСБ порушила проти українських військових кримінальну справу за статтею Кримінального кодексу РФ про незаконне перетинання державного кордону. 27-го і 28 листопада "суди" в Керчі та Сімферополі постановили взяти під варту українських моряків.

30 листопада "уповноважений із прав людини" в анексованому Криму Людмила Лубіна заявила, що всіх українських моряків перевезли до Москви. Трьох моряків помістили до лікарні СІЗО "Матросская тишина", інших доправили в СІЗО "Лефортово".

США засудили дії Росії, назвавши їх виявом агресії, Євросоюз висловив стурбованість застосуванням сили з боку РФ. Заяви з вимогою звільнити українських моряків опублікували також НАТО та ОБСЄ.