Кулеба заявив, що шансів зупинити будівництво "Північного потоку – 2" не було
Другим етапом боротьби України та її партнерів проти газопроводу "Північний потік – 2" має бути його виключення з юрисдикції Третього енергетичного пакета, заявив віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Шансів зупинити будівництво газопроводу "Північний потік – 2" не було. Таку думку в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 12 листопада, висловив віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
"Німеччина, наймогутніша держава Європейського союзу й одна з наймогутніших держав світу, прийняла рішення будувати. Росіяни прийняли рішення будувати. Вони домовилися про те, що вони збудують. Тому питань було два: як швидко вони його побудують і якими нормами буде регулюватися те, що вони збудують", – нагадав Кулеба.
Він висловив думку, що Україна зі своїми партнерами зуміла максимально затягти будівництво.
"Їм було принципово все добудувати ще в цьому році, щоб розв'язати собі руки, повністю відірватися від українського транзиту, максимально послабити наші позиції й помахати нам ручкою", – зазначив віцепрем'єр.
За його словами, другий етап боротьби – виключити "Північний потік – 2" з юрисдикції Третього енергетичного пакета.
"Але навіть коли газ піде по "Північному потоку – 2" – це не означає, що буде кінець боротьби. У нас є приклад газопроводу OPAL, за яким у них усе було добре й усі питання вирішені, а в результаті суд Європейського союзу обмежив використання його потужностей. Я за те, щоб завжди боротися до кінця, і навіть якщо настане кінець, усе одно продовжувати боротися", – додав Кулеба.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".